Артур ВЕНЖИК

Артур Венжик жив у місті Козятині Хмільницького району Вінницької області. Вчився у загально освітній школі І-ІІІ ст. м. Козятина №1 ім. Т.Г. Шевченка 
В 2016 році закінчив Державний професійно-технічний навчальний заклад «Козятинське міжрегіональне вище професійне училище залізничного транспорту» і здобув професію «оглядач-ремонтник вагонів». В 2018 році здобув повну загальну середню освіту у Державному ПТНЗ «Козятинське міжрегіональне вище професійне училище залізничного транспорту». В 2018 році закінчив Державний професійно-технічний навчальний заклад «Козятинське міжрегіональне вище професійне училище залізничного транспорту» і здобув професію «Слюсар з ремонту автомобілів» та підвищив кваліфікацію за професією «Складач поїздів».
В 2019 році закінчив Державний професійно-технічний навчальний заклад «Козятинське міжрегіональне вище професійне училище залізничного транспорту» і здобув професію (підвищив кваліфікацію за професією «Провідник пасажирських вагонів».
З 2020 року був донором крові та (або) її компонентів.
З 2020 року працював у ВЧ-1 ст. Київ-пасажирський провідником пасажирських вагонів.
У квітні 2021 року був призваний до лав Національної гвардії України та зарекомендував себе добре підготовленим, висококваліфікованим та принциповим військовослужбовцем. При виконанні службових обов’язків за посадою виявляв витримку, кмітливість та рішучість. (Водій-санітар зенітного ракетно-артилерійського дивізіону 4 бригада оперативного призначення Національної гвардії України м. Гостомель.)

21-річний солдат Артур Венжик на позивний «Черниш» помер 20 березня 2022 року. На його честь на батьківщині захисника, у місті Козятині, назвали вулицю. На будинку, де проживав герой, відкрили меморіальну дошку.  А на Алеї пам’яті біля Державного історико-меморіального Лук'янівського заповідника у Києві встановили меморіал. 

На початку повномасштабного вторгнення російських загарбників на територію України, яке відбулося 24 лютого 2022 року, Артур виконував завдання з захисту та відновлення кордонів України, де показав себе справжнім воїном, захисником рідної Держави.

25 лютого 2022 року о 11.35 зі сторони населеного пункту Красний Лиман Слов’яносербського району Луганської області до зруйнованого мосту через річку Сіверський Донець підійшло 16-ть бойових танків Т-72 російсько-окупаційних військ та 2-і бойові машини піхоти та розпочали штурм бойових позицій батальйонно-тактичної групи в районі населеного пункту Трьохізбенка Щастинського району Луганської області. Не зважаючи на переважаючу силу противника, солдат Венжик А. Г. за тригодинний бій допоміг винести з поля бою двох поранених військовослужбовців.

16.03.2022р. під час виконання бойових завдань (ведення оборонного бою за утримання позицій) у населеному пункті Рубіжне, Сєверодонецького району, Луганської області  потрапив під ворожі обстріли з артилерійської та стрілецької зброї, в результаті яких, отримав смертельну травму (дифузна травма головного мозку). Лікарі до останнього боролися за життя Героя. 20.03.2022р. після проведення реанімаційних заходів помер у лікарні не виходячи з коми. За Артура було повідомлено в новинах по телебаченню та ЗМІ. Лікарі казали, що при такій травмі, шансів вижити не було. Але Артур, настільки був цілеспрямованим, хотів повернутися додому живим,  що навіть в комі, несвідомо, боровся до останнього за життя. 

Похований Артур у Вінницькій області м. Козятині на Алеї Слави центрального  кладовища. 

За сумлінне виконання службових обов'язків, відданість Військовій присязі та Українському народові, зразкове виконання службово-бойових завдань, особисту мужність і героїзм у складних умовах загрози життю та здоров’ю солдат Венжик Артур Геннадійович Указом Президента України від 25.04.2022 № 276/2022 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеню (посмертно).
За жертовне служіння задля збереження Божого дару свободи та незалежності нагороджений медаллю Православної церкви України «ХРЕСТ СВОБОДИ» (посмертно).

Також Артур мав медаль «ЗА ГЕРОЇЗМ ТА ПАТРІОТИЗМ», відзнаку Президента України «ЗА ОБОРОНУ УКРАЇНИ» та був Почесним громадянином Козятина.

Вдома Артура чекали мама, тато та молодша сестра.

В серпні 2022 року на честь Героя названа вулиця і на річницю (20.03.2023р.) встановлена меморіальна дошка  на цій же вулиці. 
Біля Державного історико-меморіальний Лук'янівський заповідник (Лук'янівське кладовище) у м. Києві встановлена меморіальна стела на Алеї пам'яті захисників України, на якій закарбовано ім'я Героя. Героїв нашого сьогодення, які зазначені на меморіальних стелах, що знаходяться на Алеї пам’яті захисникам України занесені до «Книги Мужності».
Стіна пам'яті полеглих за Україну — стіна Михайлівського Златоверхого монастиря вздовж вулиці Трьохсвятительська неподалік Михайлівської площі, на якій розміщено світлину та короткий життєпис військовослужбовця який загинув захищаючи Україну під час російсько-української війни.