Ігор ШУЛДИК

Ігор народився у селі Мала Боровиця Білогірського району Хмельницької області. Проживав у місті Запоріжжя. Закінчив Чубарівський професійний аграрний ліцей, де здобув фах бджоляра та водія.

З 2006 року Ігор працював на ПрАТ «Запорізький електровозоремонтний завод», був слюсарем з ремонту рухомого складу у візковому цеху.

Під час служби в армії Ігор потрапив до миротворчого контингенту в Німеччині. Після закінчення служби служив за контрактом у місті Старокостянтинів Хмельницької області.

Вже 26 лютого 2022 року Ігор пішов до військкомату, але тоді йому відмовили. 2 березня Ігор зробив ще одну спробу, і був направлений до військової частини. Згодом у складі 23-го окремого мотопіхотного батальйону «Хортиця» підсилив 56 окрему мотопіхотну бригаду. Служив стрільцем-санітаром 3 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти.

Ігор був порядний, правдивий, вимогливий, як до себе, так і до інших, водночас товариський, чуйний, доброзичливий, комунікабельний, мав гарне почуття гумору. Родина для нього була на першому місці. Захоплювався риболовлею, нардами, любив відпочинок у лісі. Мав безліч планів на майбутнє. Колеги знали Ігоря Володимировича як відповідальну людину, яка не відмовлялась від додаткових доручень і завжди приходила на допомогу іншим.

49-річний молодший сержант Ігор Шулдик загинув 12 березня 2022 року під час оборони селища Нікольське Донецької області. Тривалий час вважався зниклим безвісти. Рік і 10 місяців важких пошуків, 2 експертизи ДНК – і тіло Героя нарешті доставили додому. Поховали Ігоря Шулдика 7 березня 2024 року.

У Ігоря залишились дружина, мати та сестра з племінником.

Колектив ПрАТ «Запорізький електровозоремонтний завод» схиляє голови перед мужністю молодшого сержанта Ігоря Шулдика. Його рішучість приєднатися до війська та героїчна загибель у боях на Донеччині є прикладом самовідданості. Ми глибоко сумуємо з приводу цієї гіркої втрати та складного шляху Героя додому. Вічна пам'ять залізничнику і воїну!