Олександр ЖАРАВІН

Народився Олександр у місті Верхівцеве Дніпропетровської області. Закінчив Дніпропетровський технікум залізничного транспорту, 24 роки життя присвятив залізниці.  Трудову діяльність  розпочав у Верхівцевській дистанції колії монтером колії. Згодом  став бригадиром (звільненим) з поточного утримання й ремонту колій та штучних споруд.

27 липня 2020 року Олександр був мобілізований. Служив старшим водієм  2 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти.

55-річний Олександр Жаравін загинув у перший день війни, 24 лютого 2022 року, у Генічеському районі Херсонської області від влучання ворожого снаряда  в броньовану розвідувально-дозорну машину.

Посмертно був нагороджений Орденом «За мужність» III ступеня.

Дружина Анастасія розповідає: «У нас із Сашком троє доньок. Наприкінці 2021 року ми придбали добротний будинок у Верхівцевому, мали великі плани на подальше життя. Мій чоловік дуже хотів перебратися до міста своєї мрії – Генічеська – після того, як дочки стануть самостійними і настане час іти на пенсію. Він дуже любив тут відпочивати з дітьми, планував також проводити час з онуками на березі Азова. Але почалася війна, і саме в тих краях він загинув під артилерійським обстрілом. Він був доброю, чуйною, безвідмовною людиною. Улюбленим заняттям поза основною роботою для нього стало бджільництво. Разом із другом та колегою Сергієм Парубцем тримали пів сотні вуликів і кожну вільну хвилину займалися цим клопітким, але захопливим заняттям.                           

Наша старша донька Ангеліна, як і батько, теж залізничниця, сигналіст дистанції колії. Вона подарувала нам онука. Його назвали Олександром на честь загиблого діда. Ангеліна закінчила залізничний ліцей у Дніпрі, вона – майбутній організатор руху. Середня донька Євгенія теж навчається у цьому ж ліцеї, а молодша Василіса – ще школярка».

У Олександра залишились дружина, три доньки та мати Людмила Григорівна.