Руслан ПОЛЯНІН
Руслан народився 31 травня 1980 року у м. Котовськ Одеської області. Проживав у м. Подільськ Одеської області, де і навчався у школі № 6. Після закінчення школи вступив до ПТУ № 29 м. Одеса. Працював електрогазозварником, слюсарем-ремонтником дільниці з ремонту механічного устаткування в експлуатаційному вагонному депо Подільськ. Пропрацював на залізниці близько 21 року.
З 2017 року проходив військову службу у Збройних Силах України за контрактом. 25.11.2024 року за сімейними обставинами був звільнений у запас. З січня 2025 року повторно уклав контракт і проходив службу у 59 бригаді в 11 окремому мотопіхотному батальйоні Київська Русь. Безпосередньо брав участь в антитерористичних операціях на найгарячіших ділянках фронту: Донецької області (міста – Маріуполь, Щастя, Бахмут, Авдіївка, Покровськ), Луганської та Херсонської областей. У 2025 році служив на Покровському напрямку у 59 бригаді в 11 окремому мотопіхотному батальйоні у званні старшого сержанта.
Руслан був нагороджений за мужність та героїзм, виявлені під час захисту державного суверенітету, цілісності та незалежності України, був удостоєний низки нагород:
Відзнака «Золотий хрест» від Головнокомандувача Збройних Сил України;
медаль «НЕЗЛАМНИМ ГЕРОЯМ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ»;
хрест «ЧЕСТЬ і СЛАВА»;
медаль «ЗА НЕЗЛАМНІСТЬ ДУХУ»;
нагрудний знак «Сержанський корпус» 11 ОМПБ «Київська Русь»;
нагрудний знак «11 батальйон Київська Русь».
Боронячи свою землю від окупантів, 06.08.2025 поблизу населеного пункту Мар’ївка Дніпропетровської області, внаслідок застосування противником FPV-дрону, Руслан отримав тяжкі поранення і, не приходячи у свідомість, помер у лікарні м. Дніпро 10 серпня 2025 року.
У Руслана залишились мати, батько, донька та двоє синів.
Колектив Експлуатаційного вагонного депо Подільськ глибоко сумує з приводу непоправної втрати та висловлює щирі співчуття батькам, дітям та родині Руслана.
Запали вогонь пам’яті
Поділіться спогадом
Працювали разом? Знали особисто? Лишіть спогад, щоб пам’ять жила вічно.