Володимир ВИШНЯКОВ

Володимир народився у місті Дніпродзержинськ (Кам’янське) Дніпропетровської області. Навчався у Дніпропетровській технічній школі машиністів локомотивів. У 2005 році прийшов працювати на Придніпровську залізницю. Спочатку був слюсарем з ремонту рухомого складу, потім бригадиром механізованого пункту підготовки вантажних вагонів, оглядачем-ремонтником вагонів пункту технічного обслуговування вантажних вагонів станції Кам’янське. Тут же працював і його батько Юрій Олексійович.

У перші ж дні війни залізничник прийшов до військкомату. За плечима мав строкову службу та участь в АТО. Служив у 93-й окремій механізованій бригаді «Холодний Яр».

В останній телефонній розмові Володимир сказав колегам: «Рашисти рвуться вперед, ми відбиваємо наступ. Але Україну їм не віддамо!» За декілька днів Володимир перестав виходити на зв'язок. Батьки 5 місяців шукали сина, сподіваючись до останнього, що той живий, у полоні.

35-річний солдат Володимир Вишняков загинув 19 квітня 2022 року під Ізюмом на Харківщині. Певний час Володимир вважався безвісти зниклим. Після звільнення Харківщини його тіло передали батькам. 30 вересня 2022 року воїна з почестями поховали на Алеї героїв військового цвинтаря в Кам’янському.

Нагороди (посмертно): Орден «За мужність» III ступеня, а також медаль «За військову службу Україні».

У Володимира залишилися батьки.

Колектив пункту технічного обслуговування вантажних вагонів станції Кам’янське Придніпровської залізниці вшановує пам'ять Воїна. Ми глибоко сумуємо за цим відважним ремонтником-залізничником, чия стійкість і відданість Україні була засвідчена участю в АТО та героїчною загибеллю на передовій. Його рішуча обіцянка «Україну не віддамо!» стала його заповітом. Розділяємо невимовний біль з його батьком. Вічна слава і шана нашому Герою!