Ярослав ФЕДЮНІН
Федюнін Ярослав Анатолійович народився 12 березня 1970 року у місті Кривий Ріг Дніпропетровської області. З ранніх років захоплювався малюванням та стрільбою. Мав хобі – електроніка та туризм, постійно здійснював поїздки з дружиною та сином до різних куточків України.
Трудову діяльність на залізничному транспорті розпочав в серпні 2019 року стрільцем 3 розряду стрілецької команди станції Кривий Ріг-Головний структурного підрозділу «Криворізький загін воєнізованої охорони» регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця». З березня 2024 року працював сторожем команди воєнізованої охорони Кривий Ріг виробничого підрозділу «Криворізький загін воєнізованої охорони» філії «Відомча воєнізована охорона» акціонерного товариства «Українська залізниця». 5 років свого життя присвятив роботі на залізниці.
01.07.2024 був призваний під час загальної мобілізації на службу в Збройні Сили України. Виконував бойові завдання, спрямовані на збереження суверенітету держави, у складі механізованого батальйону на Покровському напрямку, давав гідну відсіч російським окупантам. Побратими згадують його, як вірного товариша, який був прикладом мужності та відданості.
Загинув Ярослав 09.09.2024 внаслідок осколкового поранення, отриманого внаслідок вибухової травми, яку він отримав під час виконання бойового завдання по забезпеченню здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі збройної агресії російської федерації, в районі населеного пункту Михайлівка Покровського району Донецької області.
Дружина Ірина згадує його, як вірного, надійного та люблячого чоловіка, турботливого батька для неповнолітнього сина. Колеги по роботі згадують його, як дисциплінованого, кваліфікованого працівника, який завжди був готовий прийти на допомогу.
У Ярослава Анатолійовича залишились дружина Ірина та неповнолітній син.
Колектив Криворізького загону воєнізованої охорони глибоко сумує з приводу непоправної втрати колеги та героя. Ми розділяємо біль скорботи родини та близьких Ярослава Анатолійовича. Нехай світла пам'ять про мужнього захисника назавжди залишиться у наших серцях. Вічна пам'ять і шана!
Запали вогонь пам’яті
Поділіться спогадом
Працювали разом? Знали особисто? Лишіть спогад, щоб пам’ять жила вічно.