Людмила КОНОНУЧЕНКО

Людмила народилася в Казахстані, але з 3-річного віку жила в Ірпені. Закінчила Український державний університет залізничного транспорту у Харкові. Разом із сестрою працювала провідницею у поїзді.

51-річна Людмила Кононученко загинула 23 березня 2022 року у себе вдома під час окупації містечка Ірпінь, що на Київщині, від осколкового поранення. У той момент жінка готувала чай і каву для хлопців з ТрО.

Рідна сестра Наталя Андронова згадує, що Людмила була дуже талановитою: добре навчалася, займалася спортом, писала вірші, танцювала, любила музику. Мала модельну зовнішність, розум і розсудливість. На роботі її дуже любили, вона була душею компанії – весела, привітна, гарна. Любила гарно вбиратися, робити фотосесії, збирати друзів. У неї був домашній улюбленець – песик Зефірьониш породи чихуахуа.

Обставини загибелі: Мама, яка стояла поруч, бачила, як осколок, потрапивши в щоку, вийшов через голову. Надати Людмилі належну медичну допомогу вчасно було неможливо. Поховали її на подвір’ї, а по-справжньому вдалося поховати лише через 25 днів.

У Людмили залишився син.

Колектив вагонної дільниці станції Київ-Пасажирський регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» глибоко сумує з приводу трагічної загибелі своєї колеги, Людмили Кононученко.  Ми пам'ятатимемо її як талановиту, веселу та привітну провідницю, чия жертовність стала символом незламності. Світла пам'ять про нашу колегу, яка героїчно загинула у власному домі.