Михайло ШМІД

Громада та бойове братерство зазнали непоправної втрати. На 45-му році життя, рятуючи поранених побратимів під щільним вогнем ворога, загинув мужній воїн, молодший сержант та людина з великим серцем — Михайло Шмід.

Михайло народився у місті Городок, де пройшли його дитинство та юність. Його боротьба за вільну Україну розпочалася ще у 2015 році. Протягом двох років він захищав Донецький та Луганський напрямки у складі 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади.

З початком повномасштабного вторгнення Михайло без вагань повернувся до лав Збройних Сил України. Він не міг залишатися осторонь, коли небезпека загрожувала його родині та Батьківщині:

Він ніс службу на Волинському напрямку у складі артилерійської бригади. У зв’язку із загостренням ситуації на Сході був переведений до 3-ї окремої штурмової бригади.

Михайло обрав одну з найважчих і найшляхетніших ролей — став молодшим сержантом, стрільцем-санітаром штурмового батальйону.

30 серпня 2023 року майбутнє Михайла забрав російський артилерійський снаряд. Це сталося під час виконання бойового завдання з евакуації поранених бійців у районі населеного пункту Андріївка Бахмутського району. Михайло до останнього подиху залишався вірним присязі, рятуючи життя тих, хто стояв із ним пліч-о-пліч.

Поза полем бою Михайло був щирим, відкритим та надзвичайно відданим сім'ї та друзям. Його пам’ятатимуть як людину, що вміла цінувати прості радощі життя:

Для друзів — «Чайка»: майстерний рибалка, який завжди знав секрет найкращої юшки.

Для побратимів — «Бобер»: надійний бойовий товариш, чия мужність не мала меж.

Для родини: коханий чоловік і батько, який був їхньою головною опорою.

«Він був відданим у всьому: у своїй справі, своїй сім’ї та своїй країні. Таких людей не забувають — їх подвиги стають частиною нашої історії».

Висловлюємо найщиріші співчуття дружині, синові, рідним та близьким Михайла Людвіковича. Розділяємо ваш біль та схиляємо голови у глибокій шані.

Вічна пам’ять Герою! Слава Україні!