Микола ЛИСЮК
Микола народився 17 березня 1970 року в селі Бабин Вінницької області. Отримавши фах тракториста-машиніста у Зозівському ПТУ, він звик до чесної та сумлінної праці. Його шлях у «залізній родині» розпочався за лічені дні до великої війни — 16 лютого 2022 року, коли він приєднався до колективу Христинівської дистанції колії.
Хоча він пропрацював у депо зовсім мало часу, колеги назавжди запам'ятали його як завзятого, дисциплінованого та неймовірно життєрадісного чоловіка. Микола мав чудове почуття гумору, яким підтримував оточуючих навіть у найскладніші моменти. Навіть під час коротких відпусток із фронту він обов’язково знаходив час, щоб відвідати друзів-залізничників, розпитував про новини на колії та ділився фронтовими історіями.
Микола Григорович не вагався ні хвилини: вже на третій день повномасштабного вторгнення, 26 лютого 2022 року, він став до лав Збройних Сил України.Проходив службу на посаді навідника у складі військової частини.
Молодший сержант Микола Григорович Лисюк, навідник штурмового відділення, загинув 2 квітня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Костянтинівка Донецької області. Того дня він вважався зниклим безвісти, проте згодом підтвердилося найгірше — він прийняв свій останній бій, до кінця залишаючись вірним Україні. Йому було 54 роки.
За час служби молодший сержант Лисюк проявив себе як стійкий та відважний воїн, що мужньо боровся за незалежність нашої держави на найгарячіших напрямках.
Микола був не лише відважним солдатом, а й люблячим чоловіком, батьком та дідусем. Він мріяв про перемогу, щоб повернутися до рідних і знову ростити онуку під мирним небом.
У Миколи Григоровича залишилися дружина, дві доньки та онучка.
Колектив Христинівської дистанції колії АТ «Укрзалізниця» із глибоким сумом та безмежною вдячністю схиляє голови перед подвигом нашого колеги. Ми втратили світлу людину, професіонала та відважного Героя, який став на захист рідної землі у найважчий час. Його життєлюбність, мужність та найвища офіра в ім'я свободи навіки залишаться в пам'яті нашої залізничної родини. Вічна пам’ять і шана Герою!
Запали вогонь пам’яті
Поділіться спогадом
Працювали разом? Знали особисто? Лишіть спогад, щоб пам’ять жила вічно.