Микола ОМЕЛЯНЕНКО
Микола Омеляненко народився у селі Великий Щимель Чернігівської області. У 1997 році закінчив Щорське професійно-технічне училище №7, отримав спеціальність тракторист-машиніст широкого профілю, слюсар-ремонтник, водій.
У грудні 2003 року Микола прийшов працювати на залізницю монтером колії 2 розряду Щорської дистанції колії Південно-Західної залізниці. Потім працював водієм вантажного автомобіля у Конотопському будівельно-монтажному експлуатаційному управлінні регіональної філії «Південно-Західна залізниця».
Був відповідальним, дисциплінованим, ініціативним працівником, сумлінно ставився до виконання посадових обов'язків, закріплена за ним автотранспортна техніка завжди знаходилась у зразковому стані. Крім того, Микола брав активну участь у роботах з реконструкції Київської дитячої залізниці, високої непарної берегової платформи станції Княжичі, платформи біля колії №14 на станції Київ-Пасажирський для організації посадки та висадки пасажирського рейкового автобуса. Микола підтримував хороші взаємовідносини з колективом, користувався авторитетом та повагою серед колег, допомагав їм у складних ситуаціях, ніколи не залишав у біді. Його запам’ятали як добру, чесну, доброзичливу та життєрадісну людину.
Вже в перший день повномасштабного вторгнення солдат Микола Омеляненко, не вагаючись, став на захист Батьківщини і був призваний на військову службу по мобілізації.
Дружина Ольга зазначила у тексті петиції на звання Героя України: «Відданий військовій присязі на вірність українському народу, мужньо виконував свій обов'язок. Микола загинув у бою за Україну, її свободу та незалежність. Він віддав за нас з вами та нашу незалежність, найдорожче, що тільки є у людини — своє життя».
44-річний Микола Омеляненко загинув 30 березня 2024 року в районі села Побєда Покровського району Донецької області.
Удома Миколу не дочекалися мати, дружина, неповнолітні дочка і син.
Колектив Конотопського будівельно-монтажного експлуатаційного управління висловлює найглибші співчуття матері, дружині Ользі та дітям Миколи Омеляненка.
Запали вогонь пам’яті
Поділіться спогадом
Працювали разом? Знали особисто? Лишіть спогад, щоб пам’ять жила вічно.