Микола ПОНОМАРЕНКО

Микола Пономаренко родом із села Велика Мотовилівка, що на Київщині. 27 років пропрацював в Укрзалізниці, був слюсарем з ремонту рухомого складу у вагонному депо станції Київ-Пасажирський.

24 лютого 2022 року Микола був на роботі. А вже наступного дня стояв біля військкомату. Того дня його не забрали, бо бракувало зброї на всіх охочих. Але він щодня здійснював патрулювання та ніс службу у теробороні, прагнув бути корисним рідному місту у найважчий час.

Вже 8 березня Микола Пономаренко разом із побратимами у складі Збройних Сил України їхав на оборону Чернігова. Потім був Бахмут, інші пекельні місця. Виконував обов’язки командира відділення кулеметного взводу стрілецької роти. Його всі поважали, бо ніколи не схибив, завжди був попереду.

50-річний молодший сержант Микола Пономаренко загинув 10 травня 2024 року поблизу села Невське Луганської області внаслідок ворожої атаки.

У Миколи залишились дружина та двоє синів. Син Анатолій також нині боронить Україну.

Вагонне депо станції Київ-Пасажирський та вся залізнична родина глибоко засмучені звісткою про загибель нашого колеги, молодшого сержанта Миколи Пономаренка. Ми розділяємо горе його дружини та синів, один з яких також мужньо боронить Батьківщину.