Олександр ЧУБ

Олександр народився у селі Тарасівка Пологівського району Запорізької області. Навчався у Пологівському професійному ліцеї. Працювати на залізницю прийшов у 2018 році слюсарем-ремонтником 2 розряду Пологівського локомотивного депо. У 2020 році отримав 3-й розряд за тією ж спеціальністю. Пропрацював на залізниці понад 5 років.

У січні 2022 року уклав контракт на службу в Збройних силах України. Після початку повномасштабного вторгнення воював у гарячих точках, зокрема на Куп’янському напрямку.

«Коли мова заходить про Сашу, у мене на очі завжди навертаються сльози, хоча сплинуло вже багато часу після його загибелі, – каже бригадир ремонтно-господарського цеху локомотивного депо Пологи Наталя Плетінь. – Він був дуже високого зросту, богатирської статури, кулаки, як мої два, і завжди міг постояти за кожного, кого ображали. Олександр був слюсарем-ремонтником, але безвідмовно виконував усяку невідкладну роботу: і траву косив, і штори вішав, бо був вищим за всіх. Мав рідкісну на теперішні часи рису характеру – щиро поважав літніх людей. Користувався в колективі великим авторитетом».

Дружина Наталя каже: «Мій чоловік був чудовим сином, найкращим чоловіком і татом, мужнім, відважним, рішучим та відповідальним, усім допомагав. Його фраза: «Живі будемо – не помремо!» лунала завжди, коли були складні ситуації. Сашко був оптимістом, навколо себе всіх підбадьорював і вірив у краще. Що ми обов'язково побачимо свою рідну землю, свої домівки, які довелося залишити під Пологами. І усе неодмінно відбудуємо».

Олександр загинув 30 квітня 2024 року під час ворожого обстрілу вогневої позиції підрозділу на Харківщині. Тривалий час він вважався зниклим безвісти, бо евакуювати тіло загиблого воїна-залізничника не вдавалося через окупацію території, де він прийняв свій останній бій.

У нього залишилися батьки, дружина та син.

Колектив Пологівського локомотивного депо та регіональна філія «Придніпровська залізниця» висловлюють глибокий жаль та співчуття батькам, дружині Наталі і сину.