Олександр ПІОНКЕВИЧ
Олександр Ігорович народився 10 січня 1971 року в селі Високе Житомирської області. У 2006 році він пов’язав свою долю зі сталевими магістралями, приєднавшись до великої «залізної родини» монтером колії.
Понад 18 років Олександр Ігорович невтомно й віддано працював у виробничому підрозділі Житомирська дистанція колії регіональної філії «Південно-Західна залізниця», де виріс до монтера колії 4-го розряду. Колеги згадують його як надзвичайно добру, спокійну, розумну, врівноважену та працьовиту людину. Він завжди відповідально й сумлінно виконував свої обов’язки, вирізнявся високою професійністю та швидко здобув щиру повагу й авторитет у колективі.
З 31 травня 2023 року Олександр Ігорович змінив цивільний колійний інструмент на військовий однострій і став до лав Збройних Сил України. Служачи в механізованих військах, він виявив себе як взірець хоробрості, стійкості та відданості. Для своїх побратимів він був надійним плечем і вірним товаришем, який мужньо боронив рідну землю й давав гідну відсіч окупантам.
26 листопада 2024 року під час виконання чергового складного бойового завдання із захисту територіальної цілісності та суверенітету України в районі населеного пункту Дальнє (Дельнє) Покровського району Донецької області життя воїна-залізничника трагічно обірвалося. Він до останнього подиху залишився вірним військовій присязі та українському народові.
У цивільному житті Олександр був турботливою, ніжною та надійною опорою для своєї сім'ї. Дружина згадує його як надзвичайно люблячого чоловіка й батька. Він щиро мріяв про спокійне мирне майбутнє, прагнув зустріти старість поруч із найдорожчими людьми та тішитися онуками, але ці світлі мрії жорстоко перекреслила війна.
У Олександра Ігоровича залишилися дружина та дві доньки, для яких його втрата стала невимовним, глибоким болем.
Колектив Житомирської дистанції колії регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» висловлює найглибші та найщиріші співчуття дружині, донькам, рідним і побратимам Олександра Піонткевича. Ми розділяємо це непоправне горе і схиляємо голови у скорботі перед подвигом нашого колеги. Світла пам'ять, вічна слава та шана Герою!
Вічна пам’ять захиснику України!
Запали вогонь пам’яті
Поділіться спогадом
Працювали разом? Знали особисто? Лишіть спогад, щоб пам’ять жила вічно.