Олексій ФІЛІПСЬКИЙ

Олексій Філіпський народився у Дніпропетровську. Навчався у місцевій школі № 39, потім закінчив Дніпропетровський інститут інженерів транспорту (ДІІТ), де вивчився на інженера-механіка. З 2014 року працював на залізниці. Спочатку слюсарем-ремонтником локомотивного депо Нижньодніпровськ-Вузол, потім бригадиром, головним енергетиком депо.

19 червня 2024 року Олексія мобілізували до лав Збройних Сил України, він був водієм стрілецького відділення.

49-річний воїн Олексій Філіпський загинув під час виконання бойового завдання 19 вересня 2024 року біля села Водяне Донецької області. Він отримав осколкове поранення голови та правої руки, несумісні з життям.

У колективі Олексія дуже поважали. Він був життєлюбним, відповідальним, порядним, освіченим, майстром своєї справи й хорошим організатором. Підлеглих виховував власним прикладом, підтримував, радив, як зробити краще. Водночас вмів слухати інших, дослухався до слушних порад старожилів депо. Одним словом, був справжньою людиною та фахівцем.

Колега та друг загиблого залізничника, головний механік Локомотивного депо Нижньодніпровськ-Вузол Олексій Шкіль розповідає: «Ми познайомилися з Олексієм, щойно після закінчення університету я прийшов працювати в депо. Обидва були бригадирами, допомагали один одному, одночасно піднімалися службовими сходинками: я – до головного механіка, він – до головного енергетика. Ці посади взаємозамінні, тож щодня працювали пліч-о-пліч».

Дружина Олена теж говорить, що Олексій був чуйним до людей: «Завжди допомагав друзям, якщо у них були труднощі (мені іноді навіть здавалося, що дружба для нього стоїть попереду родини), розумів проблеми інших й охоче усім допомагав. Цінував понад усе чесність та міцні стосунки «на все життя», не терпів зради й зрадників. У нас двоє дітей – 20-річна донька Софія та 13-літній син Віталій. Олексій був дуже турботливим батьком. До війни ми почали будувати новий дім, де чоловік усе робив власними руками. Мріяв, що це для дітей та онуків, щоб їм жилося добре. Війна, на жаль, внесла свої страшні корективи… Віталій після смерті батька плекає мрію стати військовим пілотом та захищати рідну землю».

Колектив Локомотивного депо Нижньодніпровськ-Вузол висловлює глибокий сум і щирі співчуття родині, друзям та близьким Олексія Філіпського. Ми завжди пам'ятатимемо його як справжнього професіонала, чуйну людину та відважного Героя, що віддав життя за вільну Україну. Вічна шана!