Руслан ГРАБОВСЬКИЙ

Є професії, які вимагають абсолютного розуму, точності та залізної відповідальності, і є люди, які перетворюють цю працю на справжнє мистецтво. Таким був Руслан Костянтинович Грабовський — висококласний інженер, талановитий фахівець Департаменту автоматики та телекомунікацій «Укрзалізниці» та мужній Воїн, чиє життя стало прикладом бездоганного служіння своїй справі та своїй Батьківщині. Його загибель — це глибока втрата для всієї залізничної галузі та невимовний біль для кожного, хто мав честь знати його особисто.

Руслан народився у місті Коростені Житомирської області. З юності він мав аналітичний склад розуму та потяг до точних наук, які визначили його майбутнє. Його шлях на залізниці розпочався з блискучого навчання: у 1994 році він з відзнакою закінчив Київський електромеханічний технікум залізничного транспорту, а згодом, у 1999 році, завершив навчання в Київському інституті залізничного транспорту ХарДАЗТу. Отримавши кваліфікацію інженера-електрика, він знав залізничні системи автоматики до найменшого гвинтика, поєднуючи глибокі теоретичні знання з колосальним практичним досвідом.

За 30 років невтомної праці в АТ «Укрзалізниця» Руслан Костянтинович пройшов усі щаблі професійного зростання — від електромонтера СЦБ 5-го розряду до головного фахівця відділу експлуатації засобів автоматики Департаменту автоматики та телекомунікацій. Завдяки його інтелекту, надійності та щоденній праці забезпечувався чіткий і безпечний рух тисяч поїздів. Колеги поважали його за високий професіоналізм, мудрість, готовність розв'язувати найскладніші технічні завдання та надзвичайну людяність. Він належав до тієї інтелектуальної еліти залізниці, на якій тримається безпека країни.

Коли 24 лютого 2022 року ворог підступно атакував Україну, Руслан Костянтинович не залишився осторонь. Уже 26 лютого він добровільно став на захист Батьківщини, приєднавшись до лав Збройних Сил України під час мобілізації. Свій бойовий шлях розпочав у званні солдата в ремонтній роті автомобільної техніки військової частини A3814, де його золоті руки та інженерний талан повертали до життя пошкоджені машини підрозділу, рятуючи життя побратимам.

Згодом, у листопаді 2024 року, коли ситуація на фронті вимагала максимальної самовіддачі, Руслан Грабовський був переведений до військової частини А4583, де став стрільцем-помічником гранатометника 2-го стрілецького батальйону. Він мужньо та беззавітно виконував найважчі бойові завдання на передових рубежах, до останнього подиху захищаючи суверенітет і територіальну цілісність України.

Перший день нового, 2025 року став останнім у земному житті Героя. 1 січня під час запеклого ворожого 152-мм артилерійського обстрілу на околиці населеного пункту Свердликово Курської області серце Руслана Костянтиновича зупинилося. Він загинув у бою, виконуючи військовий обов'язок та стримуючи ворога на дальніх підступах.

Колектив Департаменту автоматики та телекомунікацій АТ «Укрзалізниця» висловлює найглибші співчуття рідним, близьким, друзям та бойовим побратимам Руслана. Ми схиляємо голови перед його світлою пам'яттю і великим подвигом.

Світла і вічна пам'ять Грабовському Руслан Костянтиновичу. Твій розум, твоя мужність та твоє ім'я назавжди вписані в історію нашої свободи. Герої не вмирають!