Василь КРИНИЦЬКИЙ
Василь Олександрович народився 17 січня 1991 року в селі Озеряни на Волині. Його життєвий шлях був сповнений щирої віри, любові до рідного краю, подорожей та глибокої відданості своїй родині й Україні.
Свою трудову діяльність на залізничному транспорті Василь розпочав у 2010 році. Протягом понад 7 років сумлінної праці він зарекомендував себе як надзвичайно відповідальний, надійний та відданий справі фахівець. Завдяки своєму професіоналізму та доброзичливому характеру він користувався беззаперечним авторитетом і заслуженою повагою серед колег по роботі.
Його патріотизм і вольовий характер проявилися з перших днів великої війни. Уже 25 лютого 2022 року Василь Олександрович добровільно став до лав Збройних Сил України. Він служив стрільцем-помічником гранатометника у складі 3-го механізованого батальйону військової частини А4712. Мужньо та самовіддано воїн брав участь у запеклих боях на найскладніших ділянках фронту в Пологівському районі Запорізької області.
26 листопада 2023 року під час виконання чергового бойового завдання поблизу населеного пункту Роботине зв'язок із Василем обірвався. Довгих 2 роки та 5 місяців родина, друзі та колеги жили в глибокій тривозі та надії. Лише навесні 2026 року за збігом ДНК було офіційно встановлено найболючішу правду: Герой загинув у тому бою, до останнього подиху захищаючи суверенітет та територіальну цілісність Батьківщини.
У Василя Олександровича залишилися дружина та дитина. Сім'я втратила люблячого чоловіка й турботливого батька, а колеги та друзі — людину великої душі. Усі, хто знав Василя, назавжди запам’ятають його життєрадісним, веселим, щирим і завжди готовим прийти на допомогу. Його глибока віра в Бога та безмежна любов до України залишаться світлим орієнтиром для нас усіх.
Залізнична громада висловлює найглибші та найщиріші співчуття родині, близьким і друзям Василя Криницького. Ми розділяємо цей невимовний біль і схиляємо голови перед подвигом нашого колеги-Героя. Світла пам’ять про нього житиме вічно.
Вічна пам’ять і слава захиснику України!
Запали вогонь пам’яті
Поділіться спогадом
Працювали разом? Знали особисто? Лишіть спогад, щоб пам’ять жила вічно.