Анатолій ДРОБИНА
Анатолій Леонідович Дробина, ветеран залізниці, ліквідатор аварії на ЧАЕС та людина з великим серцем, пішов із життя 6 березня 2026 року. Його смерть стала наслідком чергового теракту проти мирного населення: 4 березня під час обстрілу селища Затока ворожа ракета розірвалася поруч із його будинком. Попри зусилля медиків, серце Анатолія зупинилося через два дні у лікарні. Йому було 62 роки.
Анатолій Леонідович народився 31 січня 1964 року на Миколаївщині. Весь його життєвий шлях був пов'язаний із захистом та розбудовою:
Після закінчення Черкаського пожежно-технічного училища він працював пожежним інспектором. У 1986–1987 роках брав участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, ризикуючи життям заради майбутнього наступних поколінь.
До залізничної родини Анатолій приєднався у 2008 році. Його стаж на магістралі складає майже 18 років.
Тривалий час працював майстром з експлуатації та ремонту складних механізмів (мостів із розвідною частиною), а з 2023 року забезпечував безпеку руху на посаді чергового по переїзду Білгород-Дністровської дистанції колії.
Колеги пам'ятають Анатолія як людину виняткової дисципліни та доброзичливості.
«Він завжди був відкритим, усміхненим, щирим. Людина, яка випромінювала спокій та надійність», — так згадують його в дистанції колії.
Поза роботою Анатолій Леонідович був справжнім господарем. Він знаходив розраду в садівництві та виноградарстві, плекаючи землю, яку так любив. Також він був пристрасним рибалкою, цінуючи моменти спокою біля води.
Найбільшим багатством у житті Анатолія була його родина. З 1985 року він йшов пліч-о-пліч із дружиною Ларисою Опанасівною. Він був щасливим батьком двох синів та гордим дідусем трьох онуків. Його загибель — це непоправний удар для великої та дружньої сім'ї.
Колектив Білгород-Дністровської дистанції колії філії «Одеська залізниця» висловлює найщиріші співчуття рідним і близьким. Анатолій Дробина залишиться в нашій пам’яті як взірець мужності, професіоналізму та доброти.
Вічна пам’ять і шана нашому колезі!
Запали вогонь пам’яті
Поділіться спогадом
Працювали разом? Знали особисто? Лишіть спогад, щоб пам’ять жила вічно.