Андрій ЦУПКО
Андрій Олексійович Цупко, молодий та енергійний помічник машиніста, який обрав шлях воїна, загинув 29 січня 2026 року. Його життя обірвалося під час запеклих боїв на Запорізькому напрямку, де він до останнього подиху боронив територіальну цілісність та суверенітет України. Андрію було лише 24 роки.
Він народився 12 вересня 1999 року в селі Брускинське на Херсонщині. Свій трудовий шлях розпочав зовсім юним, прийшовши до «залізної родини» одразу після навчання.
Попри молодий вік, Андрій мав уже 7 років стажу на залізниці. У травні 2018 року він став помічником машиніста електровоза у Криворізькому локомотивному депо.
Колеги згадують його як надзвичайно дисциплінованого працівника, який швидко опанував складну техніку.
Завдяки своєму чудовому почуттю гумору та щирості, Андрій миттєво став «своїм» у колективі. Його поважали як однолітки, так і сивочолі ветерани депо, які бачили в ньому майбутнє залізниці.
Від строковика до гірського штурмовика
Військова історія Андрія розпочалася у жовтні 2019 року, коли його призвали на строкову службу. Проте серце патріота не дозволило йому залишитися осторонь, і він обрав шлях професійного військового, уклавши контракт із ЗСУ.
Андрій боронив Україну в складі гірсько-штурмового батальйону — одного з найбільш загартованих підрозділів.
Для своїх побратимів він був прикладом хоробрості. Він не просто виконував накази, а був надійним плечем у найважчі хвилини штурмів, даючи гідну відсіч ворогу.
Андрій був опорою для своїх найближчих жінок — матері та двох сестер. Його загибель — це болюча рана, яка ніколи не загоїться в серцях рідних.
Висловлюємо найглибші співчуття матері Андрія та його сестрам.
Колектив Криворізького локомотивного депо філії «Локомотивна компанія» АТ «Укрзалізниця» у глибокій скорботі схиляє голови. Ми втратили не лише талановитого залізничника, а справжнього титана, який тримав небо над нами. Світлий образ Андрія Цупка, його посмішка та відвага назавжди залишаться в пам'яті колег.
Вічна пам’ять і шана Герою!
Запали вогонь пам’яті
Поділіться спогадом
Працювали разом? Знали особисто? Лишіть спогад, щоб пам’ять жила вічно.