Анна ДЕМЕНКОВА

Анна Сергіївна народилася 22 липня 1990 року в місті Санкт-Петербург. Своє професійне життя вона присвятила залізничній справі – з 2009 року і до останніх днів вона невпинно працювала на благо галузі, якій віддала своє серце. Її шлях розпочався зі скромної, але надзвичайно відповідальної посади провідника пасажирських вагонів. Уже тоді вона вирізнялася турботливістю, сумлінністю та людяністю – якостями, які супроводжували її протягом усього професійного життя. Після здобуття вищої освіти в Українській державній академії залізничного транспорту у 2012 році, Анна Сергіївна продовжила свою кар’єру як оператор обчислювальної техніки. Проте справжнім покликанням для неї стала робота з молоддю. Понад 10 років Анна Сергіївна присвятила дитячій залізниці «Мала Південна». Як інструктор виробничого навчання, а згодом як заступник начальника вона щедро ділилася з вихованцями не лише знаннями, а й любов’ю до професії, прищеплювала відповідальність, гідність і повагу до праці. Для багатьох дітей вона стала першим наставником, прикладом для наслідування, а для деяких – другою мамою.

У 2024 році Анна Сергіївна перейшла на посаду провідного інженера з нормування трудових процесів у службі організації праці, заробітної плати та структур управління регіональної філії «Південна залізниця». Згодом Анну призначено в. о. начальника залізниці (дитячої) структурного підрозділу «Дитяча залізниця «Мала Південна» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця». На новій посаді Анна також залишалася людиною, для якої щоденна праця – це не лише обов’язок, а й місія. Вона ставилася до кожної справи з теплотою, уважністю та глибоким розумінням значення людської праці. Анна Сергіївна була людиною світла – тією, що заряджала довкола себе позитивом, відповідальністю, мудрістю та безмежною добротою.

На превеликий жаль, 7 червня 2025 року, у 34-річному віці, під час виконання службових обов’язків, внаслідок авіаційного удару керованою авіабомбою (КАБ), Анна трагічно загинула.

Світла пам’ять про Деменкову Анну Сергіївну залишиться в серцях колег, вихованців, друзів і всіх, хто мав щастя працювати чи навчатися поруч із нею. Вона залишила після себе не лише професійний слід, а й глибоку людську вдячність і любов.

Жорстока війна щодня забирає найкращих...