Артем ІВАНЧЕНКО

Артем Андрійович Іванченко, молодий талановитий залізничник та безстрашний воїн, загинув 13 листопада 2024 року, захищаючи територіальну цілісність України. Його життя обірвалося у віці 23 років під час ворожого штурму на Донеччині. Артем до останнього подиху залишався вірним присязі, відстоюючи незалежність нашої держави.

Артем народився 24 грудня 2000 року в селі Іванківці на Вінниччині. Свою долю він міцно пов’язав із залізницею, закінчивши Козятинське міжрегіональне вище професійно-технічне училище залізничного транспорту.

Для Артема залізниця була не просто роботою, а справжнім захопленням. Його професійний шлях був стрімким завдяки працьовитості та природному розуму:

Приєднався до «залізної родини» як регулювальник швидкості руху вагонів 4 розряду станції Козятин І. Завдяки своїм здібностям був переведений на відповідальну посаду складача поїздів 5 розряду.

Колеги згадують Артема як дивовижно спокійного, врівноваженого та щирого хлопця. Він мав ту рідкісну людяність, яка миттєво викликала повагу як у однолітків, так і у досвідчених залізничників.

Військовий шлях Артема розпочався у 2020 році зі строкової служби, після якої він свідомо обрав шлях професійного захисника, уклавши контракт із ЗСУ.

Солдат, майстер-номер обслуги мінометної батареї у складі 157-ї окремої піхотної бригади .

Серед побратимів він здобув авторитет як надійний товариш, на якого можна було покластися у найважчому бою.

Мама Артема, Світлана Георгіївна, згадує сина як великого мрійника. Він був дуже відповідальним і понад усе хотів забезпечити гідне та щасливе майбутнє для своєї родини, прагнучи «подарувати їм весь світ».

Артем Іванченко назавжди залишиться в пам'яті як молодий чоловік з відкритим серцем, який любив свою справу і свою країну більше за життя.

Висловлюємо найглибші співчуття матері Артема та всім його близьким.

Колектив залізничної станції Козятин І регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» схиляє голови у глибокій скорботі. Ми втратили не лише фахівця, а справжнього Героя, чиє ім'я тепер навіки вписане в історію нашої перемоги.

Вічна пам’ять і шана нашому колезі та воїну!