Богдан БОНДАРЕНКО

З глибоким сумом, болем та безмежною вдячністю колектив Корсунської дистанції колії та вся залізнична родина схиляють голови перед пам’яттю нашого колеги, друга та вірного захисника України — Богдана Станіславовича Бондаренка.

Богдан народився 26 грудня 1981 року в селі Центральне на Київщині. Отримавши фах слюсаря-ремонтника у Степанецькому ПТУ, він знайшов своє покликання у великій родині залізничників.

Понад два десятиліття, починаючи з березня 2003 року, його життя було нерозривно пов’язане з «Корсунською дистанцією колії». Пройшовши шлях від монтера колії до чергового по переїзду, Богдан зарекомендував себе як винятково дисциплінований та відданий справі фахівець. Колеги назавжди запам’ятають його як людину з невичерпною енергією, життєрадісністю та тим особливим почуттям гумору, яке розраджувало у найважчі робочі будні.

Для своєї родини Богдан був усім. Разом із дружиною він виховував сина та доньку, будуючи дім на засадах любові, чуйності та надійності. Він був не просто головою родини, а найкращим другом — людиною, яка завжди прийде на допомогу і знайде слово підтримки для кожного. Його щирість та відкритість притягували людей, а доброта не мала меж.

З перших днів повномасштабного вторгнення Богдан не зміг залишатися осторонь. Він добровільно став на захист рідної землі, поєднуючи важку роботу на залізниці з чергуваннями у лавах місцевої територіальної оборони.

27 грудня 2024 року він був призваний до лав Збройних Сил України. Служив стрільцем-номером обслуги у складі 152-ї окремої єгерської бригади. Навіть після важкого поранення у березні 2025 року під Покровськом, Богдан виявив залізну волю — після реабілітації він одразу повернувся на фронт до своїх побратимів.

Його життя обірвалося 30 листопада 2025 року в Покровському районі Донецької області. Він до останнього подиху залишався вірним військовій присязі, закривши собою нас із вами.

З глибоким сумом, болем та безмежною вдячністю колектив Корсунської дистанції колії та вся залізнична родина схиляють голови перед пам’яттю нашого колеги, друга та вірного захисника України — Богдана Станіславовича Бондаренка.

У Богдана залишилися дружина, син та донька. Жодні слова не вгамують біль цієї втрати, але пам’ять про його подвиг житиме вічно — у стукоті коліс, у мирному небі, за яке він віддав життя, та у серцях кожного, хто його знав.

Колектив Корсунської дистанції колії висловлює щирі співчуття родині. Світла пам’ять Герою!