Ігор ПРОКАЄВ
У 2023 році приєднався до залізної родини, ставши оглядачем-ремонтником вагонів станції Київ-Волинський регіональної філії «Південно-Західна залізниця». 5 років працював на залізниці.
З 21 грудня 2024 року став до лав Збройних Сил України. Служив у військовій частині взводу безпілотних авіаційних комплексів мотопіхотного батальйону, був не просто оператором дронів — він був очима фронту. Завдяки його вмінню точно працювати з технікою, аналізувати ситуацію та приймати швидкі рішення, не один раз було врятовано життя побратимів та успішно виконано бойові завдання.
Загинув Ігор 15 липня 2025 року, захищаючи суверенітет та територіальну цілісність України, під час виконання бойового завдання на Сумщині.
Колеги згадують його як доброго, спокійного, розумного, врівноваженого, працьовитого, відповідального, життєрадісного. У колективі був не лише досвідченим професіоналом, який завжди відповідально ставився до своєї роботи, а й людиною з великим серцем. Він вмів підтримати, підказати, надихнути. Дружина згадує його як людину доброго, працьовитого: «Людина, яка бачить ціль, не бачить перешкод». Поза службою Ігор був життєрадісною людиною, яку всі знали як великого фаната футболу. Він міг годинами говорити про матчі, у вільний час сам ганяв м’яча, і завжди мріяв після перемоги зібратися з друзями на стадіон. Жив мріями побачити з сім’єю Карпати – їхні вершини, тумани, ранкове сонце. Про двох донечок, дім, у якому звучить дитячий сміх.
У Ігоря залишились дружина та донька. Висловлюємо глибокі співчуття родині та близьким.
Колектив залізничної станції Київ-Волинський пункту технічного обслуговування вагонів глибоко сумує з приводу непоправної втрати. Вічна пам'ять і шана нашому колезі та герою.
Запали вогонь пам’яті
Поділіться спогадом
Працювали разом? Знали особисто? Лишіть спогад, щоб пам’ять жила вічно.