Михайло ШОСТАК

Михайло Шостак народився в місті Козятин Вінницької області. У 2007 році закінчив Вінницький національний технічний університет за спеціальністю «Програмне забезпечення автоматизованих систем». Розпочав трудову діяльність у 2013 році у відокремленому підрозділі Козятинської дистанції сигналізації та зв’язку Південно-Західної залізниці на посаді електромонтера з ремонту та обслуговування апаратури та пристроїв зв’язку. У березні 2020 року розпочав роботу у виробничому підрозділі «Київське відділення» філії «Головний інформаційно-обчислювальний центр» акціонерного товариства «Українська залізниця» на посаді інженера-електроніка відділу технічного обслуговування термінального обладнання.

27 лютого 2022 року Михайло приєднався до лав Збройних Сил України. Вірний присязі, він мужньо боронив рідну землю від ворога, проявляючи стійкість, рішучість і справжній героїзм.

Михайло загинув 14 серпня 2025 року, захищаючи суверенітет та територіальну цілісність України під час виконання бойового завдання в Чугуївському районі Харківської області. В останні миті свого життя він проявив неймовірну мужність і самовідданість, ставши прикладом справжнього героя, який поставив себе під загрозу, щоб врятувати побратимів.

Представник залізничної династії, Михайло з дитинства цікавився радіотехнікою і свідомо обрав залізницю, як колись його дід, батько та брати. Був справжнім фахівцем, який горів своєю справою. Він був молодіжним лідером, заступником голови молодіжної ради дорожньої профспілкової організації Південно-Західної залізниці, прикладом відповідальності, активності й людяності. Організовував для колег різноманітні заходи, захоплювався волейболом та був прекрасним спортсменом, здобував призові місця у змаганнях і надихав інших на перемоги. Харизматичний і щирий, він мав безліч друзів по всій Україні — тих, кому допомагав у мирному житті, і тих, кого пішов захищати на початку повномасштабного вторгнення. Його загибель – велика втрата для залізниці, профспілкової спільноти, колег і всіх, хто мав честь знати Михайла. Колеги характеризують його як старанного, відповідального та професійного працівника, який ретельно виконував всі поставлені виробничі завдання та постійно прагнув до професійного зростання.

У полеглого Героя залишились дружина і донечка. Михайло залишив по собі світлу пам’ять як справжній колега, товариш та захисник. Його мужність, відданість та самопожертва залишаться у серцях усіх, хто мав честь працювати та служити поруч.

Колектив філії «Головний інформаційно-обчислювальний центр» глибоко сумує з приводу непоправної втрати. Ми пам’ятаємо Михайла як справжнього залізничника і відважного захисника, надійного друга, який вмів об’єднувати людей. Вічна Пам’ять і Слава Герою!