Микола ДЕМИДЕНКО
Демиденко Микола Іванович, досвідчений машиніст електровоза та відданий захисник України, загинув 9 лютого 2026 року. Його життя обірвалося внаслідок ворожого ракетного удару по місту Дніпро, де Микола виконував важливе завдання з логістичного забезпечення війська. Йому було 45 років.
Микола народився 20 червня 1980 року в місті Стебник на Львівщині. Його життєвий шлях був прикладом вірності обраній професії та високої громадянської відповідальності.
Микола присвятив залізниці 21 рік свого життя. Пройшовши шлях від слюсаря до машиніста, він став справжнім майстром своєї справи.
Розпочав роботу в жовтні 2003 року в локомотивному депо Львів – Захід. Працював слюсарем, згодом помічником машиніста, а з 2017 року — машиністом електровоза.
Микола володів рідкісним поєднанням рис: залізною дисципліною та чудовим почуттям гумору. Він був душею компанії та водночас наставником, якого глибоко поважали як молоді колеги, так і досвідчені ветерани депо.
У березні 2025 року Микола Іванович долучився до лав Збройних Сил України. Як і на залізниці, на фронті він обрав напрямок, що потребує точності та витривалості.
Служив у складі автомобільного взводу підвозу продовольства, речового та технічного забезпечення батальйону логістики.
Микола забезпечував «артерії» фронту, доставляючи все необхідне побратимам. На жаль, під час виконання службових обов'язків у Дніпрі його життя трагічно обірвав ракетний обстріл.
Для близьких Микола був надійною опорою та невичерпним джерелом любові. Його загибель — це непоправна втрата не лише для залізниці, а й для всієї громади Стебника та Львова.
У Героя залишилися мати, сестра та двоє дітей. Рідні назавжди запам'ятають його як люблячого батька, турботливого сина та друга, який ніколи не залишав у біді.
Колектив ВП «Локомотивне депо Львів – Захід» філії «Локомотивна компанія» висловлює найглибші співчуття родині Миколи Демиденка. Ми втратили професіонала найвищого класу та справжнього Героя, який віддав життя за мирне небо над Україною.
Вічна пам’ять і шана нашому колезі та захиснику!
Запали вогонь пам’яті
Поділіться спогадом
Працювали разом? Знали особисто? Лишіть спогад, щоб пам’ять жила вічно.