Олександр ПОПОВ

Олександр Яковлевич Попов, черговий по переїзду та вірний захисник України, загинув 29 січня 2026 року, боронячи суверенітет нашої держави. Життя Героя обірвалося під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Грушівка Криворізького району Дніпропетровської області. Йому було 49 років.

Олександр народився в Саратському районі на Одещині. Свій трудовий шлях у «залізній родині» він розпочав у 2004 році, присвятивши залізниці 21 рік сумлінної праці.

Олександр пройшов шлях від монтера колії до чергового по переїзду. З 2019 року він працював на станції Шабо у складі Білгород-Дністровської дистанції колії.

Колеги згадують його як взірцево відповідального та дисциплінованого працівника.

Олександр був завжди відкритою, щирою та усміхненою людиною. Його доброзичливість та готовність допомогти здобули йому глибоку повагу в колективі. Він був тим, на кого завжди можна було покластися.

11 серпня 2025 року Олександр Яковлевич став до лав Збройних Сил України. Він свідомо обрав шлях воїна, щоб захистити свій дім і народ від агресора. Протягом служби він виявляв стійкість і відданість справі захисту Батьківщини, до останнього подиху залишаючись вірним військовій присязі.

Для Олександра сім'я була найвищою цінністю. Разом із дружиною Тетяною, з якою вони побралися у 2002 році, він збудував щасливе життя та виховав гідного сина.

У Олександра залишилися дружина Тетяна та повнолітній син Максим.

Колектив Білгород-Дністровської дистанції колії регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» із глибоким сумом та невимовним болем висловлює найщиріші співчуття родині та близьким нашого колеги. Олександр Попов віддав життя за майбутнє України, і його ім'я назавжди залишиться в літописі нашої боротьби за свободу.

Вічна пам’ять і шана нашому Герою!