Свілана ЩУЦЬКА
Народилася Світлана в місті Дніпро. Закінчила місцеве професійно-технічне училище № 27. На залізницю прийшла у 2019 році черговою по переїзду Дніпровської дистанції колії, де й працювала до своєї загибелі протягом 6 років.
Загинула Світлана 24 червня 2025 року внаслідок масованого ракетного обстрілу міста Дніпра. Залізничниця опинилася в епіцентрі одного з ракетних ударів.
За словами доньки Олександри, мама була вольова, енергійна, ініціативна, дуже любила порядок і чистоту, її цінували на роботі, завжди намагалася допомогти всім, хто цього потребував. «Мама найбільше цінувала освіту і нам наказувала вчитися, здобувати затребувані спеціальності, щоб займати гідне місце в житті, – говорить Олександра. – А ще вона чудово готувала, вигадувала нові та нові рецепти, була домогосподаркою з великої літери.
Останніми роками, коли ми з сестрою подорослішали, вона вирішила й собі приділити увагу, захопилася фізичними вправами та здоровим способом життя, помітно схудла. Ми були дуже близькі, майже одне ціле. Створивши власну родину, батьківський дім я не залишила, ми дружно жили сім'ями пліч-о-пліч. Мені було важливо, щоб мама завжди була поруч. У мами було багато хобі, одне з головних – вирощування хвойних рослин та квітів. Наш великий сад та город – це мамина царина, тут, серед ялинок, туй та ялівців гарно та затишно. А ще вона любила тварин, якось підібрала біля переїзду собаку, якого збив поїзд. Собака залишився майже без шерсті, але мама його виходила. Вона завжди підгодовувала безхатніх собак і казала, що так треба, бо вони живі істоти».
«Світлана Щуцька користувалася великим авторитетом у колективі, була взірцем виробничих відносин для решти працівників, – розповів майстер Дніпровської дистанції колії Сергій Улицький. – Переїзд 175-й км поблизу селища Ясне, де чергувала Світлана, влітку потопає у квітах, там завжди чистота та порядок. А собаку, якого вона возила на операції та виходила, поселили в добротній будці. Добра та світла душа була наша Світлана».
Висловлюємо щире співчуття рідним і близьким Світлани. У неї залишилися дві доньки.
Колектив Дніпровської дистанції колії сумує через непоправну втрату. Вічна пам'ять і шана нашій колезі.
Запали вогонь пам’яті
Поділіться спогадом
Працювали разом? Знали особисто? Лишіть спогад, щоб пам’ять жила вічно.