Євген ГИЧКО
Євген народився у місті Звягель (колишній Новоград-Волинський) Житомирської області. Обравши шлях залізничника, він закінчив Козятинське професійне училище залізничного транспорту. У 2021 році розпочав свою трудову діяльність на станції Звягель І. За 4 роки стажу він проявив себе як здібний фахівець, швидко здобувши повагу не лише серед однолітків, а й серед досвідчених майстрів.
Вже на другий день повномасштабного вторгнення, 25 лютого 2022 року, Євген добровільно став до лав Збройних Сил України.
Боронив країну у складі батальйону безпілотних систем, де відважно виконував обов'язки оператора.
Євген, оглядач-ремонтник вагонів та мужній воїн-доброволець, загинув 2 січня 2026 року, захищаючи незалежність та територіальну цілісність України. Життя Героя обірвалося внаслідок удару ворожого FPV-дрона під час виконання бойового завдання у Дніпропетровській області. Йому назавжди залишиться в пам'яті колег та близьких молодим, сповненим мрій захисником.
Колеги згадують його як доброго, розумного та врівноваженого працівника, який ніколи не боявся труднощів і вмів знайти рішення для будь-якої задачі.
Євген був активною людиною, захоплювався спортом, але найбільше цінував час, проведений із сім’єю. Він мріяв про власну оселю та велику, щасливу родину, де панував би мир. Війна забрала ці мрії, але він встиг стати найкращим прикладом честі для свого молодшого брата та люблячим батьком для маленького сина.
У Євгена залишилися дружина, син, батьки та неповнолітній брат.
Колектив служби роботи станцій Коростенського регіону АТ «Укрзалізниця» з невимовним болем та глибокою шаною схиляє голови перед Євгеном. Наш колега, який одним із перших пішов захищати країну, героїчно віддав життя за нашу свободу. Його відданість справі, людяність та найвища жертва назавжди залишаться у вдячній пам'яті залізничної родини. Вічна слава Герою!
Запали вогонь пам’яті
Поділіться спогадом
Працювали разом? Знали особисто? Лишіть спогад, щоб пам’ять жила вічно.
Герої не вмирають!
Вічна пам'ять. Легких хмаринок.