ЗЕЛЬМАН Олександр
Олександр народився 18 квітня 1977 року в селі Великий Листвен на Чернігівщині. Зростав у великій та дружній родині, де змалечку плекав цінності взаємодопомоги та працелюбності. Свій професійний шлях він обрав після навчання у Щорському професійному училищі, здобувши кваліфікацію електрогазозварювальника.
Понад 22 роки Олександр Миколайович присвятив залізниці. З 2003 року він працював у Вагонній дільниці станції Київ-Пасажирський (ПТО Чернігів), де згодом став майстром найвищого, 6-го розряду. Колеги знали його як винятково працьовиту, щиру та добру людину. Він був тим надійним товаришем, на чию професійну пораду та міцне плече завжди можна було розрахувати.
Його патріотизм був не на словах, а в діях. Вже на другий день повномасштабного вторгнення, 25 лютого 2022 року, Олександр добровільно приєднався до територіальної оборони рідного Чернігова. Згодом, у жовтні 2022 року, він став до лав Збройних Сил України. Служачи гранатометником стрілецького відділення, Олександр мужньо боронив суверенітет нашої держави на найскладніших ділянках фронту.
7 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання на Луганському напрямку зв'язок із воїном обірвався внаслідок ворожого артилерійського вогню. Довгий час Олександр вважався зниклим безвісти, і лише на початку 2026 року завдяки ідентифікації підтвердилося найболючіше — Герой загинув у тому бою, до останнього подиху захищаючи рідну землю.
Він був турботливим сином та люблячим батьком, для якого свобода України була вищою за власне життя. Олександр віддав найдорожче, залишивши по собі світлу пам’ять, безмежну вдячність людей і невимовний біль у серцях тих, хто його любив.
Колектив виробничого підрозділу «Вагонна дільниця станції Київ-Пасажирський» філії «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця» та вся залізнична родина висловлюють найглибші співчуття рідним і близьким Олександра Зельмана. Ми схиляємо голови перед подвигом нашого колеги-Героя. Вічна пам’ять і слава захиснику України!
Запали вогонь пам’яті
Поділіться спогадом
Працювали разом? Знали особисто? Лишіть спогад, щоб пам’ять жила вічно.