Війна забрала у цих дітей найдорожче – тата чи маму. 965 залізничників загинули, виконуючи свій професійний та громадянський обов’язок.

Сьогодні 504 дитини наших загиблих колег зростають без батьківської підтримки.

Цього року вони, як і всі інші діти, будуть заглядати під подушку та ялинку з надією та очікуваннями. Але для них свято буде інакшим, адже поруч немає найріднішої людини, яка завжди створювала казку.

Саме тому ми, велика Залізна Родина, маємо бути поруч.

Ми відкриваємо великий святковий збір, щоб подарувати дітям радість та створити атмосферу зимової казки.

Нехай на Миколая та Різдво до них приїде наш, особливий, «Залізний Миколай». Нехай дитячі очі засяють від радості, а серця відчують, що вони не самі – що за їхніми спинами стоїть величезна родина залізничників, яка пам’ятає і дбає.

Долучайтеся до створення дива!