Андрій ПЛЄШКО

Андрій Іванович Плєшко присвятив своє життя двом найблагороднішим справам — служінню людям на залізниці та захисту рідної землі. Народившись у селі Кремидівка на Одещині, він знайшов своє покликання у моторвагонному депо Одеса-Застава 1, де чверть століття працював провідником пасажирського вагона приміського сполучення.

Колеги згадують Андрія як справжнього залізничника, кваліфікованого професіонала та душу колективу. Це була сильна духом, спокійна і врівноважена людина, яка ніколи не боялася труднощів і завжди була готова прийти на допомогу. Його глибока повага до людей та сумлінна праця неодноразово відзначалися керівництвом, зокрема Подякою Державної адміністрації залізничного транспорту України.

Поза роботою Андрій був людиною з тонкою душею — захоплювався читанням книжок, щиро любив природу, тварин і знаходив у цьому гармонію.

У листопаді 2024 року Андрій Іванович змінив цивільну форму на військовий однострій, ставши солдатом гранатометного відділення загону спеціального призначення. 20 лютого 2025 року, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Улакли Донецької області, він прийняв свій останній бій.

Довгий час Андрій вважався зниклим безвісти. Попри важкі випробування та невідомість, родина до останнього боролася і шукала його. У червні 2026 року статус воїна було офіційно змінено — він загинув як Герой, стримуючи ворожу агресію. 9 липня 2026 року Андрія Плєшка з почестями поховали на рідній землі.

«Він був надійним товаришем і мужнім воїном, який не схилив голови перед негараздами і віддав життя за майбутнє України».

Андрій був люблячим чоловіком і неймовірно турботливим батьком. У нього залишилася дружина Катерина Василівна (яка працює пліч-о-пліч із колегами на тому ж підприємстві), доросла донька Олена та підліток-син Олександр.

Колектив моторвагонного депо Одеса-Застава 1, філія «Приміська пасажирська компанія» та вся залізнична родина висловлюють найглибші співчуття родині Андрія Івановича. Ми схиляємо голови перед його подвигом, стійкістю його сім'ї та розділяємо цей невимовний біль.

Світла пам'ять про прекрасного батька, надійного колегу та відважного Героя житиме в наших серцях вічно.

Вічна пам’ять і шана Герою!