Геннадій РЕДЬКО
Геннадій Петрович Редько народився у селищі Вапнярка Томашпільського району Вінницької області.
Трудову діяльність почав у Колійній машинній станції № 128 Одеської залізниці з 1995 року на посаді монтера колії. У 1995 році був переведений на посаду машиніста залізнично-будівельних машин. З 2019 року роботу продовжив у структурному підрозділі Вапнярська колійна машинна станція філії «Центр з будівництва та ремонту колії» АТ «Укрзалізниця». У 2000 році за досягнення високих показників в роботі та з нагоди професійного свята – Дня залізничника був заохочений грошовою винагородою. Стаж роботи на залізниці – 28 років. Працював машиністом залізнично-будівельних машин 6 розряду.
У 2023 році Геннадій добровільно став на захист Батьківщини, служив у сухопутних військах.
У 2024 році був тричі поранений в ході виконання бойових завдань по захисту Батьківщини в Донецькій області.
Загинув, отримавши смертельне поранення 22 серпня 2024 року у віці 47 років, під час виконання бойового завдання, вірний військовій присязі, виявивши стійкість і мужність в районі населеного пункту Григорівка Бахмутського району Донецької області.
Мав нагороди «Нагрудний бригадний знак 56 бригади», медаль «За мужність і патріотизм» та медаль «Ветеран війни».
Колеги по роботі характеризують його як позитивного, відповідального, цілеспрямованого, врівноваженого, людяного, з великим добрим серцем. Старався допомогти всім і завжди. Його девізом був вислів: «Краще померти стоячи, ніж жити на колінах». Геннадій був люблячим чоловіком та батьком.
Геннадій Петрович Редько залишиться в пам’яті людей світлим та доброзичливим. Колеги та друзі знали його як сумлінного та відповідального працівника, а ще надійного друга і як дуже світлу, добру і напрочуд позитивну людину, завжди працював над удосконаленням своїх професійних навичок, був надто відповідальним і вимогливим до себе.
У Геннадія залишились дружина, син та 2 доньки.
Колектив Вапнярської колійної машинної станції глибоко сумує з приводу непоправної втрати. Наш колега та Герой, Геннадій Петрович, назавжди залишиться в наших серцях як приклад мужності та самовідданості. Вічна пам`ять і шана нашому колезі та герою!
Запали вогонь пам’яті
Поділіться спогадом
Працювали разом? Знали особисто? Лишіть спогад, щоб пам’ять жила вічно.