Максим НІКОЛЕНКО

Максим Андрійович Ніколенко народився 1 листопада 1992 року у м. Помічна Кіровоградської області, де і мешкав разом зі своєю родиною.

З квітня 2015 року почав працювати на залізниці: монтером колії 3 розряду у виробничому підрозділі служби колії «Дистанція колії ст. Одеса-Сортувальна» регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця».

20 листопада 2022 року сам пішов до військкомату, вирішив стати добровольцем. Під час служби у ЗСУ був рядовим стрілкової бригади.

Максим Андрійович Ніколенко загинув 5 вересня 2024 року внаслідок обстрілу збройними силами російської федерації. 12 вересня 2023 року мати Максима – Валентина Михайлівна Ніколенко отримала сповіщення сім’ї про те, що її син загинув.

Максим зарекомендував себе у колективі як працьовитого, цілеспрямованого та працелюбного працівника.

Колеги Максима пригадують: «Максим був дуже доброю людиною, він постійно говорив про свою родину, телефонував їм кожні 5 хвилин, сумував. Максим був гарним працівником, часто, виконавши свою роботу, спішив допомогти колегам, що були старші за нього, дуже поважав вік та досвід колег».

Дочки Дарина та Ірина кажуть: «Тато був героєм завжди, війна це просто відкрила для оточуючих. Він грав із нами у цікаві ігри, вчив нас читати та малювати, у нас було багато різних пригод і веселих моментів».

Після смерті у Максима Ніколенка залишилися дві неповнолітні доньки: Ірина 2015 року народження та Дарина 2013 року народження. Доньки Максима дуже сумують за батьком, вони проводили дуже багато часу разом: читали, каталися на велосипедах, готували нові цікаві страви, вигадували казки та різні історії. Максим часто ходив зі своїми дочками у походи до лісу, ці часи дівчатка згадують із світлою посмішкою.

Колектив Дистанції колії ст. Одеса-Сортувальна глибоко засмучений та висловлює щирі співчуття родині та близьким з приводу непоправної втрати. Світла пам'ять про нашого люблячого колегу та відважного Героя, який віддав життя за Україну, назавжди залишиться в наших серцях. Вічна шана!