Олександр ЛУЗАН

Олександр народився та проживав у селі Таборівка Миколаївської області. Працював на залізниці сторожем на дільниці з експлуатації будівель і споруд ст. Знам’янка (дільниця ст. Вознесенськ).

21 березня 2022 року Олександр був призваний на військову службу. Після навчань його направили на Херсонський напрямок. Служив радіотелефоністом першого стрілецького взводу.

48-річний солдат Олександр Лузан загинув 13 вересня 2022 року біля села Сухий Ставок Херсонської області.

Колеги розповідають, що Олександр був ввічливою та доброзичливою людиною, відповідально виконував доручені завдання, мав спокійний, врівноважений характер. Мати, пані Людмила, згадує його як «найзолотішого, найкращого», доброго, щирого, уважного, який ніколи не відмовляв у допомозі.

Посмертно Олександр Лузан був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Воїна поховали в рідній Таборівці. У Олександра залишились мати Людмила, син Євген та брат Сергій.

Колектив Знам’янського регіону АТ «Укрзалізниця» з глибокою шаною вшановує пам'ять свого колеги. Сторож, який був спокійним і доброзичливим працівником, без вагань пішов захищати Батьківщину. Його мужність, відзначена Орденом «За мужність», та світлий образ, який бережуть мати та друзі, — це наш вічний обов'язок пам’яті. Вічна Слава!