Олександр ОСИПЕНКО

Олександр народився у місті Помічна Кіровоградської області. Його батько, який понад двадцять років пропрацював на залізниці, став для сина прикладом. У 2007 році Олександр прийшов працювати на залізницю, був машиністом автомотриси. У 2021 році закінчив Харківський коледж і мріяв стати машиністом-інструктором.

Колеги та друзі характеризують Олександра як доброзичливого, завжди усміхненого, ввічливого, спокійного та безвідмовного. Він до останніх днів доглядав тяжко хворого батька.

У перший же місяць війни Олександр ухвалив рішення йти захищати Батьківщину. Служив у розвідці, був оператором дрона. Дружина Надія згадує його останні слова: «Люба, не хвилюйся, наступні декілька днів буду не на зв’язку – важливе завдання». З цього завдання він більше не повернувся.

32-річний Олександр Осипенко загинув 13 липня 2022 року, підірвавшись на ворожій міні під час виконання бойового завдання поблизу міста Ізюм Харківської області.

У Олександра залишилась донька Катерина та дружина Надія.

Колектив залізниці, де працював Олександр Осипенко, з глибоким сумом вшановує пам'ять свого колеги. Цей доброзичливий машиніст автомотриси, який мріяв про кар'єрний ріст, пішов добровольцем на фронт, щоб стати оператором дрона у розвідці. Його самопожертва під час виконання «важливого завдання» на Ізюмщині, де він підірвався на міні, назавжди залишиться прикладом відваги та синівської любові до рідної землі. Слава Герою!