Олександр ОСТАПЕЦЬ

Остапець Олександр Володимирович, залізничник із чвертьвіковим стажем та воїн-гранатометник із позивним «Вакула», назавжди залишиться в пам'яті як майстер, що вмів приборкувати метал і захищати рідну землю. Протягом півтора року його доля залишалася невідомою, але у 2026 році надійшло страшне підтвердження: Олександр загинув 25 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу селища Карлівка на Покровському напрямку. Йому було 46 років.

Олександр народився 14 серпня 1978 року в місті Ніжин. Його життя було тісно переплетене з рідним краєм, який він розбудовував у мирний час і пішов боронити у перший же день великої війни.

Олександр присвятив залізничному транспорту понад 24 роки. Його професійний шлях був сповнений працьовитості та постійного розвитку. У лютому 2000 року розпочав роботу монтером колії.

Працював помічником машиніста, а згодом машиністом складної виправно-підбивально-рихтувальної техніки.

З квітня 2015 року Олександр знайшов себе у майстерні, ставши ковалем на молотах і пресах. Ковальство було для нього не просто роботою, а справжньою пристрастю. Те, що колись було хобі, перетворилося на справу життя.

Його професійні вироби й сьогодні прикрашають різні куточки Ніжина — як вічний слід його «золотих рук» та щирого серця.

Олександр Володимирович був серед тих, хто не чекав запрошення, коли Батьківщина опинилася в небезпеці.

Вже 24 лютого 2022 року він приєднався до сил ТРО, щоб захистити рідне місто Ніжин.

9 березня 2022 року був офіційно мобілізований до Збройних Сил України. Служив гранатометником у Силах територіальної оборони ЗСУ.

Отримавши позивний «Вакула» на честь своєї мирної професії, він завдавав нищівних ударів по окупантах на найгарячіших ділянках фронту, мужньо тримаючи оборону до свого останнього подиху.

Колеги з Ніжинської дистанції колії згадують Олександра як надзвичайно надійного товариша та справжню душу колективу. Він завжди був готовий прийти на допомогу, поділитися порадою чи підставити плече у важку хвилину.

У Олександра залишилася велика родина: батько, мати, дружина та донька. Він був люблячим сином і батьком, який мріяв про мирне майбутнє та втілення багатьох світлих планів після перемоги.

Колектив Ніжинської дистанції колії філії «Південно-Західна залізниця» висловлює глибокі співчуття родині Олександра Остапця. Ми втратили не просто колегу-професіонала, а вірного сина України, який віддав за її свободу найдорожче — своє життя.

Його ковані вироби нагадуватимуть нам про його талант, а його подвиг — про ціну нашої незалежності.

Вічна пам’ять і слава Герою!