Олександр ЗАЄЦЬ
Олександр Олександрович Заєць, монтер колії та відважний стрілець, загинув 16 травня 2024 року, захищаючи свободу та суверенітет України. Свій останній бій він прийняв у самому пеклі війни — біля населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району Донецької області. Лише на початку 2026 року, після довгих місяців невідомості, його загибель було підтверджено офіційно.
Олександр народився 24 липня 1981 року в місті Лозова Харківської області. З дитинства він мав особливий хист до техніки, що згодом визначило його професійний шлях. Після закінчення Лозівського колегіуму № 2 та професійно-технічного училища № 36, де він здобув фах водія, Олександр присвятив себе роботі, яку знав і любив.
Протягом 4 років Олександр працював монтером колії 3 розряду у Лозівській дистанції колії.
Колеги згадують його як надзвичайно старанного та відповідального працівника.
Завдяки своєму спокійному характеру та доброті, Олександр став для багатьох не просто колегою, а близьким другом, на якого завжди можна було покластися.
19 березня 2024 року Олександр був призваний до лав Збройних Сил України. Служив стрільцем-помічником гранатометника механізованого батальйону.
Він ніколи не залишався осторонь небезпеки, завжди був на передовій, виконуючи найскладніші завдання.
16 травня 2024 року під час запеклих боїв з Олександром обірвався зв’язок. Півтора року родина, друзі та побратими жили надією, що він живий, що, можливо, перебуває у полоні.
На жаль, дива не сталося. Постановою від 1 січня 2026 року було офіційно встановлено особу загиблого Героя. Олександр віддав своє життя у віці 42 років, до кінця виконавши військовий обов'язок.
Для Олександра сім'я була головною опорою. Він був люблячим сином, братом та батьком, який мріяв про мирне майбутнє для своїх рідних.
У Олександра залишилися син, батьки та сестра.
Колектив Лозівської дистанції колії регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця» з невимовним болем схиляє голови перед пам’яттю справжнього патріота. Олександр Заєць був людиною великої відваги та честі. Його світлий образ і самовідданість назавжди залишаться в літописі нашої боротьби.
Вічна пам’ять і шана Герою!
Запали вогонь пам’яті
Поділіться спогадом
Працювали разом? Знали особисто? Лишіть спогад, щоб пам’ять жила вічно.