Сергій НАЗАРОВ

Сергій народився та проживав у смт Знам'янка Друга Кіровоградської області. На залізниці працював з 2001 року. Пройшов шлях від монтера колії до бригадира, а згодом — шляхового майстра у Знам'янській дистанції колії.

У 2021 році Сергій свідомо підписав контракт із ЗСУ, нікому не говорячи, і пішов захищати країну. Він служив старшим механіком-водієм у 57-й окремій мотопіхотній бригаді імені кошового отамана Костя Гордієнка.

У фатальному бою Сергій, керуючи танком, виштовхнув побратима з кабіни, а сам розвернув танк і закрив ним колону військових, чим врятував життя багатьох українських воїнів. Незважаючи на те, що побратими витягли його з палаючої машини, опіки були несумісні з життям. Останніми словами до дружини з госпіталю були: «Не хвилюйся люба, у мене все добре, лише руки обгоріли. Підлікуюся і повернусь. Бережи дітей. Все буде добре».

40-річний старший сержант Сергій Назаров помер 7 вересня 2022 року у шпиталі в Миколаєві від опіків, отриманих під час танкового бою в населеному пункті Сухий Ставок Херсонської області.

Сестра Світлана згадує його як хорошого товариша, справедливу, порядну людину, стриманого та цілеспрямованого. У нього були «золоті руки», він любив працювати вдома по господарству.

У Сергія залишилися дружина, двоє дітей, мама та дві сестри.

Колектив Знам'янської дистанції колії АТ «Укрзалізниця» вшановує винятковий подвиг свого колеги. Шляховий майстер, який був цілеспрямованим і мав «золоті руки» у цивільному житті, загинув як Герой-танкіст, ціною власного життя прикривши собою колону побратимів. Його самопожертва, любов до дітей та останні слова — це незламний символ волі та мужності залізничників. Вічна пам'ять і Слава!