Володимир КІРГІЗОВ

Володимир Кіргізов народився в селі Новоселівка на Одещині. Коли йому було п'ять років, родина переїхала до Подільська. Навчався у Подільській гімназії імені Віталія Катішова, а потім здобув освіту в Одеському фаховому коледжі транспортних технологій, де отримав дві спеціальності — помічника машиніста та провідника.

У 19 років вирішив служити країні й вступив на строкову службу до Національної гвардії України.

З 2018 року Володимир працював у локомотивному депо Подільськ на посаді помічника машиніста електровоза. Стаж роботи на залізниці: близько 4 років.

24 травня 2022 року Володимир добровільно відмовився від броні і вступив до лав Збройних Сил України. У червні 2024 року пройшов навчання в Одесі. У липні 2024 року Володимир був прикомандирований до частини у місті Запоріжжя. У серпні 2024 року під час виконання бойового завдання в Запорізькій області був поранений, але попри це повернувся до своїх побратимів. У січні 2025 року Володимир був переведений на посаду оператора FPV-дронів.

Старший солдат Володимир Кіргізов загинув 18 лютого 2025 року, виконуючи бойове завдання поблизу села Лук’янівське на Запоріжжі. Він 5 днів не дожив до свого 26-річчя.

Дружина Катерина написала у тексті петиції на присвоєння Володимиру посмертно звання Героя України: «Володимир Олександрович Кіргізов — справжній Герой, який з честю виконував свій обов’язок перед державою. Саме завдяки таким молодим, мужнім воїнам Україна вистоїть і переможе. Герої не вмирають — вони живуть у наших серцях, у наших спогадах, у нашій боротьбі за справедливість». Ще змалку Володя відрізнявся лідерськими якостями, був рішучим і справедливим.

У загиблого воїна залишилися дружина та маленька донечка Софія. Висловлюємо глибокі співчуття родині та близьким.

Колектив локомотивного депо Подільськ глибоко сумує з приводу непоправної втрати. Вічна пам'ять і шана нашому колезі та Герою!