Володимир ПАНАСЕНКО

Володимир народився 1 грудня 1974 року у Кривому Розі, згодом його родина переїхала на Кіровоградщину, де він закінчив Долинську загальноосвітню школу №2. Своє покликання чоловік знайшов у залізничній справі: після навчання у професійно-технічному училищі №12 міста Знам’янка він здобув фах помічника машиніста, що став фундаментом його подальшого життя.

Уся трудова біографія Володимира Анатолійовича була нерозривно пов’язана з «Локомотивним депо Знам’янка». Протягом 24 років він вірно служив залізниці, пройшовши шлях до досвідченого машиніста електровоза. Колеги цінували його за професіоналізм, надійність та готовність завжди бути попереду. Для депо він був не просто майстром своєї справи, а частиною великої та міцної родини залізничників.

2 червня 2022 року Володимир Анатолійович змінив кабіну електровоза на військове спорядження, ставши на захист України. Будучи людиною обов'язку, він мужньо виконував бойові завдання на одній із найскладніших ділянок фронту — на Донеччині.

На жаль, 14 вересня 2023 року життя воїна-залізничника обірвалося. Люта війна забрала у дружини коханого чоловіка, у дітей — турботливого батька, а у військовослужбовців — надійного побратима та вірного друга.

У Володимира залишилися дружина Інна, син Андрій та донька Поліна. Жодні слова не зможуть втамувати біль від втрати рідної людини, проте пам’ять про його подвиг житиме у віках.

Колектив виробничого підрозділу «Локомотивне депо Знам’янка» філії «Локомотивна компанія» АТ «Укрзалізниця» висловлює найглибші співчуття родині та близьким Володимира Анатолійовича. Ми схиляємо голови у глибокій скорботі за нашим колегою, який віддав життя за спокій та вільне майбутнє кожного з нас.

Шана нашому Герою!