Євгеній СВІРСЬКИЙ
Євгеній Олександрович Свірський народився у містечку Фастів на Київщині. Закінчив залізничне училище. Майже 28 років віддав роботі на залізниці. У липні 1992 року прийшов працювати до Моторвагонного депо Фастів Південно-Західної залізниці. Пройшов шлях від слюсаря з ремонту електропоїздів до машиніста електропоїзда виробничого підрозділу «Швидкісне депо» філії «Пасажирська компанія». У 2007 році Євгеній Олександрович здобув повну вищу освіту у Київському університеті економіки і технологій транспорту за спеціальністю «інженер-електромеханік». Подальший трудовий шлях продовжив в ДП «Українська залізнична швидкісна компанія» (УЗШК).
Євгеній займав активну громадську позицію: він був одним із засновників первинної профспілкової організації в УЗШК, заступником голови профкому.
Вже 24 лютого 2022 року Євгеній добровільно став на захист Батьківщини. Він долучився до лав 208-го батальйону як бойовий медик стрілецького взводу 1 стрілецької роти у званні молодшого сержанта. Пізніше Євгеній Свірський був переведений до 114 бригади на посаду бойового медика стрілецького взводу. Захищаючи країну від ворога, отримав медаль «Незламним героям російсько-української війни» за оборону Лисичанська.
Молодший сержант Євгеній Свірський загинув 20 травня 2024 року під час штурмових дій військами ворога поблизу села Соловйове на Донеччині. Він 2 тижні не дожив до свого 54-річчя. Після важкого бою з російськими окупантами спочатку військовослужбовець вважався зниклим безвісти, але, на превеликий жаль, лише нещодавно надійшло підтвердження про його загибель.
Поховали Героя в рідному Фастові 14 квітня 2025 року.
У Євгенія залишилися дружина та двоє синів.
Колектив виробничого підрозділу «Швидкісне депо» та ДП «Українська залізнична швидкісна компанія» глибоко сумує з приводу непоправної втрати та висловлює щирі співчуття дружині, синам та родині Євгенія Свірського. Вічна пам'ять і шана.
Запали вогонь пам’яті
Поділіться спогадом
Працювали разом? Знали особисто? Лишіть спогад, щоб пам’ять жила вічно.