Юрій АЛЕКСАНДРОВ
Юрій родом з міста Попасна на Луганщині, проживав у Сєвєродонецьку. Здобув середню освіту. Працював монтером колії 4 розряду у службі колії (ПЧ-6 Попасна) Донецької залізниці. Роботі на залізниці Юрій присвятив 24 роки. У вільний від роботи час захоплювався автомобілями, любив їх ремонтувати, їздити за кермом.
Юрій вже неодноразово захищав нашу землю від ворога. Ще у 2015 та 2018 роках він служив за контрактом у ЗСУ. А після повномасштабного російського вторгнення вже 26 лютого 2022 року знову поповнив лави захисників України. Служив командиром відділення у 2 десантно-штурмовому взводі 8 десантно-штурмової роти 3 десантно-штурмового батальйону.
Юрій Александров загинув 22 квітня 2022 року неподалік Маріуполя. Йому було 48 років.
Дружина Маргарита розповідає: «Юрчик був найкращим чоловіком та татусем. Він вмів робити все, за що б не взявся, мав "золоті руки". Юра був дуже чуйною людиною, завжди приходив усім на допомогу і нікому ніколи не відмовляв». Колеги кажуть: «Ми пам’ятаємо Юрія Дмитровича порядною, чесною, доброзичливою, ініціативною людиною з великої літери. Користувався заслуженим авторитетом та повагою у колективі, передавав свій досвід молодим працівникам».
Мав орден «За мужність» ІІІ ступеня.
У Юрія залишилися дружина та донька.
Колектив Попаснянської дистанції колії Донецької залізниці вшановує пам'ять Воїна. Цей заслужений монтер, тричі мобілізований патріот із «золотими руками», був авторитетним наставником і зразковим сім'янином. Його остання битва відбулася під Маріуполем. Глибока скорбота дружині та доньці. Слава Герою!
Запали вогонь пам’яті
Поділіться спогадом
Працювали разом? Знали особисто? Лишіть спогад, щоб пам’ять жила вічно.