Василь ЩУРКО

Василь Щурко народився у селі Шумина, що на Львівщині. До війни 3,5 роки пропрацював на залізниці монтером колії 3 розряду у Самбірській колійній машинній станції з ремонту земляного полотна.

Колеги пригадують, що він був здібним, наполегливим, дисциплінованим працівником, користувався повагою в колективі, був уважною та чуйною людиною. Василь був затятим грибником, дуже любив тривалі прогулянки лісом.

Уже під час війни у відпустці Василь мав розмову з місцевим священником. Той запропонував йому оформити право опіки над своєю мамою, оскільки вона дуже хвора і пересувається за допомогою медичних ходунків. Але Василь відповів: «Якщо не я поїду на фронт, то хто?». І на тому закінчив розмову.

Сестра Надія розповіла, що Василь перед смертю закрив собою ще двох молодих побратимів, але вони, на жаль, також не врятувались від удару безпілотного апарату.

Солдат Василь Щурко загинув 7 травня 2024 року, на наступний день після свого 47-го дня народження, внаслідок удару ворожого безпілотного літального апарату поблизу села Торське на Донеччині. Він був такелажником такелажного відділення взводу забезпечення Краматорського району Донецької області.

Василь був розлучений. Обожнював свою донечку Любов, сестер та маму. До війни Василь постійно відвідував церкву.

Колектив Самбірської колійної машинної станції з ремонту земляного полотна глибоко засмучений і вражений трагічною загибеллю свого колеги Василя Щурка. Ми розділяємо біль невиправної втрати з його мамою, донькою Любов та сестрами.