Дмитро ЛАВРИНЕНКО

Дмитро Лавриненко народився у місті Фастів Київської області. Там же закінчив ЗОШ №9, продовжив навчання у КВПУЗТ №17, далі у Київському електромеханічному фаховому коледжі та у Державному університеті інфраструктури та технологій.

Дмитро продовжив сімейну династію залізничників та 32 роки пропрацював в Укрзалізниці. Він був машиністом електропоїзда дільниці експлуатації локомотивів Фастів у моторвагонному депо регіональної філії «Південно-Західна залізниця».

28 лютого 2020 року Дмитро був увільнений на час проходження військової служби. Він був майстром відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів. Отримав посвідчення учасника бойових дій та був нагороджений медаллю «Ветерана Війни» у боях за Донеччину восени 2023 року.

47-річний Дмитро Лавриненко загинув 24 липня 2024 року під час виконання бойового завдання внаслідок скидання вибухового пристрою з БПЛА в районі селища Петропавлівка Харківської області.

Колегам Дмитро запам’ятався доброзичливим, комунікабельним, він завжди був готовий прийти на допомогу. Друзі та колеги поважали і завжди цінували його як кваліфікованого фахівця і сильну духом людину, яка не боялася труднощів і не схиляла голову перед негараздами. Дмитро мріяв про закінчення війни та якнайшвидше повернення додому та на роботу. Він був відважним, мужнім та рішучим. Вірив, що виконає свій державний обов’язок, Україна буде сильною та вільною державою.

У Дмитра залишилася дружина Людмила, яка також працює на залізниці, та два сини.

Колектив моторвагонного депо Фастів глибоко сумує та висловлює щирі співчуття дружині, синам, родині та близьким Дмитра Лавриненка. Ми назавжди збережемо пам'ять про нашого колегу, який захищав незалежність України. Його жертовність не буде марною. Героям слава!