Микола ПОРФИР’ЄВ

Микола народився в парі з братом-близнюком, рано втратив батьків і виховувався в інтернаті. Жив і працював у рідному селі Лукавці на Чернівеччині. У 2016-2018 роках служив за контрактом у ЗСУ та був учасником бойових дій у зоні АТО. У 2019 році Микола повернувся до цивільного життя, пішов працювати на залізницю, одружився.

З початком повномасштабного вторгнення Микола вступив до лав тероборони. Загинув за день до того, як його первістку Юрчику виповнилося 10 місяців. Загибель сталася, коли Микола спустився в глибокий яр, аби прикрити товариша від ворожого обстрілу, і в цей момент куля влучила йому прямо у серце. Побратими згадують його як безстрашного.

31-річний Микола Порфир’єв загинув 2 лютого 2023 року під час виконання бойового завдання у селі Невське Сватівського району Луганської області. Йому назавжди залишиться 31 рік.

Друзі та колеги пам'ятають його людяним, ввічливим, працьовитим, любив ґаздувати та мріяв облаштувати гарний дім для родини.

У Миколи залишились дружина Марина та син Юрчик.

Колектив залізничної родини Чернівеччини глибоко сумує з приводу непоправної втрати. Він був безстрашним, люблячим чоловіком і батьком, чия мрія про сімейний дім обірвалася війною. Світла пам'ять Герою, що захищав товариша!