Олег ТЯГАЙ

Олег Олексійович народився 17 лютого 1969 року в селищі Новопетрівка, Миколаївської області. З дитинства займався спортом, захоплювався легкою атлетикою. У 1988 році закінчив Миколаївський будівельний технікум. Дружина Світлана згадує його, як приклад справжнього чоловіка, вірного та надійного.

Трудову діяльність на залізничному транспорті розпочав у серпні 2008 року стрільцем стрілецької команди станції Кривий Ріг-Головний. З квітня 2018 року по лютий 2023 року – стрілець 4 розряду команди воєнізованої охорони Кривий Ріг. Колеги по роботі згадують його, як вірного товариша, досвідченого та дисциплінованого працівника. 15 років свого життя присвятив роботі на залізниці.

З 12.03.2022 добровільно став до лав Збройні Сили України, щоб захистити країну від російської агресії. Служив у механізованих військах, мужньо боронив свою країну, був прикладом хоробрості та самовідданості для побратимів, давав гідну відсіч окупантам.   

Загинув 07.02.2023 під час виконання бойового завдання по забезпеченню здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі збройної агресії російської федерації в населеному пункті Бахмут, Донецької області.

За особисту мужність, проявлену під час участі в бойових діях, нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни»,  нагрудним знаком «Гордість Довгинцівського району», нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня, орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Висловлюємо глибокі співчуття родині та близьким. У Олега Олексійовича залишились дружина та донька.

Колектив виробничого підрозділу «Криворізький загін воєнізованої охорони» філії «Відомча воєнізована охорона» акціонерного товариства «Українська залізниця» глибоко сумує з приводу непоправної втрати. Вічна пам'ять і шана нашому колезі та герою.