Валерій СЛУХАЙ
Валерій народився у місті Знам’янка Кіровоградської області. Його професійний шлях був нерозривно пов’язаний із залізницею, якій він присвятив 23 роки сумлінної праці. Отримавши фах електромеханіка у Кременчуцькому технікумі залізничного транспорту, він прийшов до Ремонтного вагонного депо Знам’янка у 2002 році.
Розпочав трудову діяльність електрогазозварником, де проявив себе як справжній майстер своєї справи.
Завдяки постійному вдосконаленню навичок, у 2011 році він обійняв посаду майстра колісно-роликової дільниці.
Колеги згадують Валерія як надзвичайно чуйного, доброзичливого та уважного керівника. Він завжди був радісним і усміхненим, готовим підтримати кожного, хто потребував допомоги.
З перших днів повномасштабного вторгнення Валерій не залишився осторонь. 4 березня 2022 року він вступив до лав Збройних Сил України. Понад два роки він мужньо тримав оборону, боронячи спокій українських міст, поки не прийняв свій останній бій у квітні 2024 року.
Валерій Станіславович Слухай, майстер ремонтного вагонного депо та самовідданий захисник України, віддав життя за свободу нашої держави. З 23 квітня 2024 року він вважався зниклим безвісти під час виконання бойового завдання. Довгий рік надії та пошуків завершився трагічною звісткою — Валерій Станіславович загинув у бою, до кінця виконавши свій обов'язок перед Батьківщиною. Йому було 49 років.
Для Валерія сім'я була найвищою цінністю. Він був люблячим чоловіком та дбайливим батьком, який понад усе мріяв про мирне майбутнє для своїх дітей.
У Валерія Станіславовича залишились дружина та дві доньки — 23 та 12 років.
Колектив виробничого підрозділу «Ремонтне вагонне депо Знам’янка» філії «УЗ Вагон-сервіс» із глибоким сумом та невичерпною вдячністю схиляє голови перед пам'яттю свого колеги. Ми втратили професіонала з великої літери та світлу людину, чия усмішка назавжди залишиться в наших серцях. Його мужність, відданість та велика жертва навіки закарбуються в історії нашої залізниці. Вічна пам’ять і шана Герою!
Запали вогонь пам’яті
Поділіться спогадом
Працювали разом? Знали особисто? Лишіть спогад, щоб пам’ять жила вічно.