Степан ПАВЛОВСЬКИЙ

Колектив залізничників та мешканці Львівщини схиляють голови у глибокій скорботі. Ми втратили не просто колегу, а людину виняткової доброти, щирості та відданості — Степана Павловського.

Степан народився у селі Годині на Мостищині. Його професійний шлях на залізниці розпочався у 2017 році. Працюючи монтером колії, завжди відповідально ставився до кожної деталі у своїй складній та важливій роботі. Був людиною, на яку можна було покластися в будь-якій ситуації. Його поважали за працьовитість і ту особливу тиху впевненість, яку мають люди, що справді люблять свою справу.

Поза роботою Степан був душею компанії та надійною опорою для родини.

Він любив і вмів смачно готувати, збираючи друзів за спільним столом.

Понад усе Степан любив тихе полювання. Він знав кожен грибний куточок і мав особливий хист у цій справі.

Для мами він був найбільшою розрадою, для племінників — добрим і мудрим другом.

29 грудня 2025 року Степан став до лав Збройних Сил України. Ті, хто бачив його в день мобілізації, пам’ятають смуток у його очах… Серце чоловіка ніби відчувало, що та зустріч із матір’ю була останньою на цій землі. Проте, попри внутрішній біль, він пішов виконувати свій обов’язок, залишаючись вірним країні до кінця.

«Він пішов захищати мирні світанки своєї матері, залишивши нам приклад людяності, яка не згасає навіть у найтемніші часи».

Висловлюємо найщиріші співчуття матері Степана, його рідним, близьким та друзям. Це непоправна втрата для кожного, хто мав честь знати цю світлу людину.

Світла пам’ять Герою! Нехай рідна земля буде тобі пухом.