Всі спогади

Я бачила пані Вікторію лише два рази в житті, коли їздила електричкою з Запоріжжя але запам'ятала її назавжди. Вона була дуже доброю і чутливою людиною. Коли я сильно плакала бо мала покинути рідне місто, вона заспокоювала мене і відвела в вагон де було менше людей. Пані Вікторія з усіма пасажирами приємно спілкувалась, була привітною, допомогала і заспокоювала всіх хто так само боявся їхати через обстріли. Дуже шкода, що росія забирає в нас таких чудових людей. Царство небесне і вічна пам'ять. 🕯️

Вітуля, Сонечко Ти Була дуже гарною Людиною, Чуйною,Доброюї,ми разом працювали довгий термін,ми Тебе Пам'ятаємо як Сонечко Яке завжди Посміхається,для нас Ти Велика ВТРАТА, Царство Небесне, Вічна Пам'ять Тобі, Співчуття Рідним 🙏😭💔

Вікторію знаю давно. Я сама, як і Вікторія, раніше працювала Лиманському моторвагонного депо, яке відносилося до регіональної філії "Донецька залізниця", а згодом до філії "Приміська пасажирська компанія". Вікторія була з тих людей, котрі залишають у серці лише теплі спогади! Завжди усміхнена і привітна вона заряджала своїм позитивом всіх оточуючих: колег, пасажирів, друзів.