Дмитро КОСТЮК

Дмитро Степанович Костюк, самовідданий монтер колії та воїн за покликанням, трагічно загинув 12 лютого 2026 року. Він був людиною принципової громадянської позиції, яка з перших місяців великої війни стала на захист рідної землі. Дмитро пішов із життя під час виконання службових обов'язків у Житомирській області, залишивши по собі світлу пам'ять та незгасну шану.

Професійний шлях у «залізній родині»
Дмитро присвятив свою працю стратегічно важливому напрямку — утриманню залізничної інфраструктури. Працював монтер колії 3 розряду у виробничому структурному підрозділі «Тернопільська дистанція колії» регіональної філії «Львівська залізниця».

Колеги згадують Дмитра як надзвичайно чесну та надійну людину. На залізниці він був знаним як сумлінний фахівець, який розумів важливість кожної деталі у забезпеченні безпеки руху. Його оптимізм та життєрадісність часто ставали опорою для всієї бригади у важкі робочі будні.

З початком повномасштабного вторгнення Дмитро Степанович не вагався ні хвилини. 10 квітня 2022 року він приєднався до лав захисників України.

Протягом майже чотирьох років він мужньо боронив суверенітет та територіальну цілісність держави. Позаду — сотні днів служби та вірність побратимам.

 Життя Героя обірвалося внаслідок дорожньо-транспортної пригоди поблизу н.п. Березівка Житомирської області під час виконання службового обов’язку.

Для всіх, хто знав Дмитра, він назавжди залишиться людиною з щирою усмішкою. Побратими та друзі кажуть, що його віра в перемогу та вроджене почуття справедливості надихали оточуючих навіть у найтемніші часи.

Найбільшим болем є те, що у Дмитра залишилися дружина та маленька донька, яка нещодавно з’явилася на світ. Він боровся за її майбутнє, за мирне небо над її колискою.

Колектив Тернопільської дистанції колії АТ «Укрзалізниця» висловлює найглибші співчуття родині, близьким та друзям Дмитра Костюка. Ми схиляємо голови перед мужністю нашого колеги. Його ім'я навіки вписане в історію нашої боротьби.

Вічна пам’ять і шана нашому Герою!