Олександр АМАЗОНОВ
Олександр Олександрович Амазонов народився 19 березня 1981 року у місті Кривий Ріг Дніпропетровської області. Трудову діяльність на залізничному транспорті розпочав у вересні 2016 року стрільцем стрілецької команди станції Кривий Ріг-Головний структурного підрозділу «Криворізький загін воєнізованої охорони» регіональної філії «Придніпровська залізниця». З липня 2022 року – стрілець 4 розряду команди воєнізованої охорони Кривий Ріг виробничого підрозділу «Криворізький загін воєнізованої охорони» філії «Відомча воєнізована охорона». 8 років свого життя присвятив роботі на залізниці.
09 червня 2023 року був призваний під час загальної мобілізації на службу в Збройні Сили України командиром стрілецького відділення механізованого батальйону. Брав участь у бойових діях, спрямованих на захист суверенітету держави, надавав гідну відсіч окупантам на Донецькому та Покровському напрямках.
43-річний Олександр Амазонов 25.10.2024 року поблизу населеного пункту Плєхово Суджанського району Курської області (рф) внаслідок ворожого артилерійського обстрілу отримав важке поранення в голову. Помер 1 листопада 2024 року в Головному військовому клінічному госпіталі м. Києва.
З ранніх років захоплювався авіацією та космонавтикою, займався рукопашним боєм. Дружина Анна згадує його як вірного та люблячого чоловіка, турботливого батька. Колеги по роботі згадують його як кваліфікованого та дисциплінованого працівника, вірного товариша. Побратими згадують його як вірного товариша, патріота своєї країни.
За особисту мужність, проявлену під час участі в бойових діях, нагороджений нагрудним знаком «За заслуги перед містом» III ступеня.
У Олександра Олександровича залишились мама, старший брат (який також проходить військову службу), дружина Анна та двоє неповнолітніх синів. Висловлюємо глибокі співчуття родині та близьким.
Колектив виробничого підрозділу «Криворізький загін воєнізованої охорони» глибоко сумує з приводу непоправної втрати колеги та героя. Вічна пам'ять і шана нашому колезі та Герою!
Запали вогонь пам’яті
Поділіться спогадом
Працювали разом? Знали особисто? Лишіть спогад, щоб пам’ять жила вічно.